Сінгапур – невелика острівна держава між Індонезією та Малайзією. Велика кількість трудових мігрантів з усього світу приваблює високий рівень життя населення, розвинена економіка та якісне соціальне забезпечення у цій країні. Робота у Сінгапурі – чудова можливість підвищити рівень свого добробуту і переїхати в одну з країн, що розвиваються у світі. Можливості знайти роботу іноземцям у Сінгапурі є у сферах інформаційних технологій, медицини, туризму, фінансовому та банківському секторі.

Особливості працевлаштування

  Безробіття у Сінгапурі становить 2-3%, а корупція практично відсутня. Ідеальна інфраструктура та відмінний інвестиційний клімат створюють комфортні умови для ведення бізнесу. Політика держави зацікавлена залучати іноземних кваліфікованих робітників для зміцнення місцевої економіки. У Сінгапурі можна працевлаштуватися, але досить складно отримати дозвіл на проживання або громадянство. У дивовижній країні діють досить суворі закони.

  Щоб почати працювати в Сінгапурі іноземцю, потрібно оформити робочу візу в дипломатичному відомстві Сінгапуру у своїй країні. Для цього потрібно заздалегідь знайти роботодавця, підписати з ним контракт та отримати дозвіл на роботу.

  Існують різні види дозволу на працевлаштування іноземців. На це впливає багато факторів. Наприклад, рівень кваліфікації, заробітної плати, сфера діяльності та сектор економіки.

Розглянемо види дозволів на працевлаштування:

• Висококваліфіковані спеціалісти. Дозвіл видається іноземним працівникам з вищою освітою та досвідом. Заробітна плата має становити не менше 3,6 тисячі доларів на місяць. Наприклад, це можуть бути керівники компаній або менеджери вищої ланки, а також підприємці, які відкривають у Сінгапурі власний бізнес.

• Досвідчені працівники із кваліфікацією середнього рівня. Вимоги до щомісячної оплати праці починаються від 2,2 тисячі доларів. Наприклад, дозвіл цього типу видається трудовим мігрантам для роботи у будівництві, на виробництві, у сфері послуг чи розваг (готелі, нічні клуби, казино, бари), а також домашньому персоналу.

• Студенти та стажери. Дозвіл на роботу в Сінгапурі надається іноземним студентам для проходження практики або тимчасового працевлаштування. Зазвичай термін обмежується 6 місяцями, а рівень заробітної плати має бути не менше ніж 3 тисячі доларів на місяць. Але є й винятки.

  Крім основних видів дозволів на роботу, описаних вище, право на працевлаштування в Сінгапурі мають близькі родичі трудових мігрантів, у тому числі подружжя, дітей і батьків, а також членів сім'ї сінгапурських громадян або постійних жителів цієї країни. Крім того, іноземні студенти, які проходять навчання у навчальних закладах Сінгапуру, можуть офіційно працювати.

  Спочатку дозвіл на роботу в Сінгапурі видається терміном до одного року з правом продовження. На деякі види вакансій, крім висококваліфікованих фахівців, передбачені спеціальні квоти. Зазвичай,  компанія неспроможна мати у штаті понад 20% працівників з-за кордону, і навіть квоти передбачені окремих галузей економіки.

  Дуже важливо володіти англійською мовою на високому рівні, навіть у сфері некваліфікованої праці. Кваліфікація, досвід та навички мають велике значення для іноземного претендента. Проведення медичного обстеження є обов'язковою умовою отримання дозволу працювати.

Види робочих віз

• Work Permit передбачено лише для деяких країн.

• S-Pass (SP) — віза для середньо-кваліфікованих працівників з мінімальною зарплатою 2400. Ця віза гірша за EP, але якщо роботодавець пропонує тільки її, вирішуйте самі.

• Employment pass (EP) – віза для висококваліфікованих працівників. Мінімальна зарплата за нею 3900, щоби привезти родину треба заробляти вже мінімум 6000. Віза прив'язана до роботодавця і у разі зміни доведеться проходити всі процедури знову. Видається на 1/2/3 року.

• Personalized Employment Pass (PEP) – персоналізований EP. Видається одноразово на 3 роки і не може бути продовжено. Умова отримання — середньорічна місячна зарплата за минулий рік від 18000 SGD, якщо ви працюєте за кордоном або від 12000 SGD, якщо ви працювали в Сінгапурі. 

• Dependent pass (DP) – видається дружину та дітям. Чоловік може працювати, якщо отримає від уряду LOC.

• Long-term visit pass (LTVP) - видається подружжю місцевих (SC, PR), а також партнерам EP якщо між ними немає офіційного шлюбу, працювати за даною візою не можна.