На жаль, навіть у ХХІ столітті деякі представники ЛГБТК+ спільнот зіштовхуються зі цькуванням та булінгом. Тому під час переїзду дуже важливо обрати країну з прогресивними поглядами та високим рівнем обізнаності, де суспільство проявляє толерантне ставлення до кожної людини. Дізнайтеся більше про ТОП-10 найтолерантніших країн Європи у 2024 році

При виборі країни для переїзду представникам ЛГБТК+ спільноти важливо враховувати рівень обізнаності та толерантності в суспільстві. Європа, з її прогресивними поглядами, пропонує декілька країн, де кожен може відчувати себе комфортно та захищено. 

У 2024 році деякі європейські країни продовжують лідирувати в питаннях прав ЛГБТК+, забезпечуючи високий рівень підтримки та прийняття. Редакція Visit World підготувала для ознайомлення рейтинг з найбільш дружніми до ЛГБТК+ країнами, згідно з Rainbow Map, створеною ILGA. Це дозволить обрати найбільш безпечний і сприятливий напрямок для переїзду.

Які країни Європи є найбільш дружніми до ЛГБТК спільнот?

У 2024 році ми проаналізували ТОП-10 країн, які займають провідні позиції у сфері прав ЛГБТК+ спільноти, і виділили основні чинники, що визначають їх місця в рейтингу.

Серед цих факторів можна виділити наступні важливі аспекти:

1. Законодавче визнання одностатевих шлюбів і цивільних партнерств;

2. Право на спільне усиновлення дітей одностатевими парами;

3. Доступ до репродуктивних технологій, таких як штучне запліднення та ЕКЗ;

4. Заборона конверсійної терапії;

5. Права на гендерний перехід та самовизначення;

6. Закони, що захищають від дискримінації за ознаками гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації та самовираження в сферах зайнятості, житла і доступу до послуг;

7. Можливість донорства крові представниками ЛГБТК+ спільноти.

Ми також визначили сфери, які потребують покращення, щоб створити більш інклюзивне середовище для всіх.

Отже, рейтинг найтолерантніших до ЛГБТК+ спільноти країн Європи у 2024 році виглядає наступним чином:

1. Мальта

2. Ісландія

3. Бельгія

4. Іспанія

5. Данія

6. Греція

7. Люксембург

8. Норвегія

9. Португалія

10. Німеччина

Мальта

Мальта є чудовим прикладом того, як розмір країни не визначає її вплив на суспільство та права людини. Хоча це невеликий острів у Середземному морі, Мальта демонструє вражаючий прогрес у досягненні рівності та захисту прав ЛГБТК+ спільноти.

У 2016 році Мальта стала першою країною в Європейському Союзі, яка законодавчо заборонила конверсійну терапію, що стало значним кроком на шляху до визнання та поваги прав ЛГБТК+ людей. Це досягнення підкріплюється іншим важливим законодавчим рішенням — у 2014 році були визнані одностатеві партнерства, а у 2017 році Мальта легалізувала одностатеві шлюби.

Окрім цього, Мальта стала однією з небагатьох країн у світі, яка захистила права ЛГБТК+ спільноти на конституційному рівні. У 2004 році національна заборона на дискримінацію за ознакою гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації була впроваджена, що ще більше зміцнило рівноправність у країні. Однак, незважаючи на цей прогрес, залишається потреба у вдосконаленні законодавства, зокрема щодо доступу до медичних послуг для ВІЛ-позитивних людей та включення Закону про рівність.

Перший прайд-парад на Мальті відбувся у 2004 році, і з тих пір цей захід значно виріс: у 2023 році Прайд зібрав понад 38 тисяч учасників. Крім того, у 2020 році Мальта приєдналася до Базової групи ООН з питань ЛГБТІ, що свідчить про її активну позицію на міжнародній арені у боротьбі проти дискримінації та насильства щодо ЛГБТК+ спільноти.

Ісландія

Ісландія заслужено займає одне з провідних місць у списку країн, які забезпечують рівність прав для ЛГБТК+ спільноти. Вже у 1996 році Ісландія стала однією з перших європейських країн, яка визнала одностатеві партнерства. Легалізація одностатевих шлюбів відбулася у 2010 році, що стало важливим кроком на шляху до рівності. Хоча священики можуть відмовитися від проведення церемоній на основі особистих переконань, це не створює перешкод для пар, оскільки їм надається можливість звернутися до іншого священика.

Церква Ісландії починаючи з 2015 року офіційно підтримує одностатеві шлюби, вітаючи такі пари в своїх установах. Ще у 2004 році 87% ісландців висловили підтримку одностатевим шлюбам, що значно перевищує аналогічні показники в США на той час.

У 2006 році Ісландія зробила ще один важливий крок, надавши одностатевим парам право на усиновлення та рівний доступ до ЕКЗ. Законодавчі зміни у 2012 році спростили процедуру зміни імені та статі для трансгендерних людей, демонструючи прогресивний підхід до прав людини.

Важливо відзначити, що в Ісландії члени ЛГБТК+ спільноти мають значне представництво в парламенті та медіа, що сприяє відкритості та толерантності суспільства. Одним з видатних прикладів є Йоганна Сігурдардоттір, перша відкрита квір-лідерка країни.

Проте, Ісландії ще належить зробити кроки для покращення доступу до тестування та лікування ВІЛ, а також для більшого розуміння різних гендерних і сексуальних орієнтацій. Однією з перешкод на шляху до рівності залишається заборона на здачу крові чоловіками, які мають статеві стосунки з іншими чоловіками. Хоча ця тема піддається активним обговоренням, багато хто сподівається на її скасування в найближчому майбутньому.

Дізнатися більше про умови для отримання посвідки на проживання в Ісландії в 2024 році можна за посиланням.

Бельгія

Бельгія була однією з перших країн у світі, яка декриміналізувала гомосексуальність ще в 1795 році, що стало наслідком французького вторгнення та впровадження Кримінального кодексу Франції, який легалізував гомосексуальність у 1791 році. Хоча ця декриміналізація була тимчасово скасована на 20 років під час правління Християнської партії, у 1985 році вона була знову відновлена та діє до сьогодні.

Бельгія також є однією з перших країн, що визнала права одностатевих пар. У 2000 році країна офіційно визнала одностатеві партнерства, а через три роки стала другою країною у світі, яка легалізувала одностатеві шлюби, слідуючи прикладу Нідерландів.

У 2003 році Бельгія ввела заборону на дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації на ринку праці, у сфері житла та послуг. У 2014 році до цього переліку додали гендерну ідентичність та самовираження. З 2006 року одностатеві пари отримали право на усиновлення та лікування методом ЕКЗ на рівних умовах з гетеросексуальними парами.

У 2022 році Бельгія зробила черговий прогресивний крок, коли єпископська конференція опублікувала літургійний документ, що благословляє одностатеві союзи. Конверсійну терапію було офіційно заборонено у 2023 році.

Бельгійське суспільство загалом підтримує рівні права для ЛГБТК+ спільноти, що виражається в організації та участі в одному з найбільших щорічних прайдів у Європі. Брюссельський район Сен-Жак став відомим як один із найбільш квір-дружніх районів Бельгії, з багатьма барами та бізнесами, що підтримують ЛГБТК+ спільноту.

Іспанія

Історія Іспанії в боротьбі за рівність і толерантність ЛГБТК+ спільноти була непростою. Гомосексуальність була вперше декриміналізована в країні ще в 1932 році, але з приходом до влади режиму Франко, переслідування ЛГБТК+ осіб знову стало звичним явищем. Лише після падіння режиму Франко, у 1979 році, Іспанія повторно декриміналізувала гомосексуальність і зрівняла віковий поріг згоди для одностатевих і різностатевих пар.

Каталонія стала першою регіоном, який визнала одностатеві партнерства у 1988 році, проклавши шлях для інших частин країни. Мадрид приєднався до цього руху лише у 2001 році. У 2005 році Іспанія стала однією з перших країн світу, яка легалізувала одностатеві шлюби і надала рівні права на усиновлення для всіх пар, незалежно від сексуальної орієнтації.

На сьогодні Іспанія є однією з найпрогресивніших країн світу щодо ЛГБТК+ прав, займаючи третє місце за кількістю громадян, які підтримують одностатеві шлюби та рівні права на усиновлення. У 2023 році країна зробила ще один крок вперед, заборонивши конверсійну терапію. Мадрид, відомий своїм квір-районом Чуека, та Барселона, з популярним серед ЛГБТК+ районом Ешампле, сьогодні є важливими центрами для ЛГБТК+ спільноти в Іспанії.

У попередньому матеріалі ми розповідали, що Іспанія планує закрити програму «Золота віза».

Данія

Данія продовжує займати лідируючі позиції серед найбільш толерантних країн Європи у 2024 році, ставлячи приклад у забезпеченні рівноправності для ЛГБТК+ спільноти. Ця країна має тривалу історію прогресивних змін, започаткувавши перші в світі зареєстровані партнерства для одностатевих пар ще у 1989 році. А вже через десять років Данія стала першою країною, яка визнала двох законних батьків однієї статі, зробивши значний крок вперед у питанні прав ЛГБТК+ родин.

У 2006 році країна надала лесбійським парам рівний доступ до послуг штучного запліднення в державних лікарнях. Ще через кілька років, у 2010 році, одностатеві пари отримали рівні права на усиновлення, що підтвердило статус Данії як одного з найбільш прогресивних суспільств у світі. Данський уряд продовжує підтримувати родини ЛГБТК+ і нині: з 2022 року матерям-лесбійкам більше не потрібно доводити, як була зачата їхня дитина, адже партнерка автоматично визнається законним батьком.

Що стосується прав трансгендерних осіб, Данія в 2014 році зробила ще один важливий крок, дозволивши легальну зміну статі на основі самовизначення, без потреби у медичному втручанні. Незважаючи на весь прогрес, питання безпеки та дискримінації все ще залишаються актуальними. Наприклад, значна частина трансгендерних осіб досі стикається зі злочинами на ґрунті ненависті.

Для подолання цих проблем данський уряд запровадив другий національний план дій щодо ЛГБТК+, який включає 39 ініціатив, спрямованих на підвищення рівня безпеки та рівноправності. Особливу увагу приділено створенню безпечного середовища для квір-студентів, що включає додаткове навчання для вчителів, спрямоване на підтримку та поширення обізнаності про права ЛГБТК+ спільноти.

Греція

Греція продемонструвала значний прогрес у сфері рівноправності, піднявшись на три позиції у порівнянні з минулорічним рейтингом, завдяки легалізації одностатевих шлюбів на початку 2024 року. Це досягнення стало значним кроком для країни, роблячи її першою на південному сході Європи, яка ввела таке законодавство. Цей важливий крок дозволив Греції зайняти гідне місце серед найбільш толерантних країн Європи.

Хоча Греція декриміналізувала одностатеві стосунки порівняно пізно, у 1951 році, останні роки стали періодом значних змін. У 2015 році було визнано одностатеві партнерства, а вже у 2016 році запроваджено законодавство, яке захищає права ЛГБТК+ спільноти на ринку праці.

У 2017 році процес юридичної зміни статі став простішим і більш прозорим, що дозволяє людям самостійно визначати свою гендерну ідентичність. У 2018 році Греція зрівняла права на усиновлення для одностатевих та різностатевих пар, що стало ще одним важливим кроком на шляху до рівності.

Прогрес Греції продовжувався і далі: у 2022 році конверсійну терапію було заборонено, а чоловікам, які мають стосунки з іншими чоловіками, було дозволено здавати кров без жодних обмежень. Хоча релігія залишається важливою складовою грецької культури, зміни, що відбулися, свідчать про впевнений рух країни до більш рівноправного і толерантного суспільства.

---

Плануєте подорож чи переїзд за кордон? Важливою складовою вдалої подорожі є поліс страхування, адже він гарантує надання високоякісної медичної допомоги у будь-якому куточку світу та здатен захистити вас від зайвих витрат під час мандрівки. Придбати страхування від перевірених агентів можна на порталі Visit World. 

---

Люксембург

Люксембург, подібно до Бельгії, зазнав впливу Франції в XIX столітті, що призвело до ранньої декриміналізації одностатевих стосунків у рамках французького Кримінального кодексу 1794 року. Проте у 1971 році вік згоди для одностатевих пар тимчасово підвищили до 18 років, тоді як для різностатевих пар він залишився на рівні 16 років. Це обмеження було скасовано в 1992 році, відновивши рівність у цій сфері для ЛГБТК+ спільноти.

Люксембург — це країна з глибокими традиційними християнськими цінностями, що впливають на її суспільну культуру. Однак, прагнення до забезпечення рівності призвело до того, що у 2024 році Люксембург увійшов до десятки найбільш толерантних країн Європи, посівши почесне 7 місце.

Одностатеві партнерства були офіційно визнані у Люксембурзі з 2004 року, а в 2015 році одностатеві пари отримали право на шлюб та усиновлення дітей на рівних умовах з гетеросексуальними парами. Важливою подією стало те, що чинний прем'єр-міністр Люксембургу Ксав'є Беттель одружився зі своїм партнером, ставши першим лідером у Європейському Союзі, який зробив такий крок.

У 2018 році в Люксембурзі було запроваджено право на юридичну зміну статі на основі самовизначення, що стало ще одним значним кроком до рівності. З 2021 року чоловікам, які мають сексуальні стосунки з іншими чоловіками, дозволено здавати плазму без обмежень, а після 12 місяців відсутності сексуальних контактів — здавати кров.

Законодавство Люксембургу забороняє дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності та самовираження у всіх сферах життя, включаючи ринок праці, охорону здоров'я та надання товарів і послуг. За даними опитування 2019 року, 87% люксембуржців підтримують рівні права для ЛГБТК+ спільноти, що свідчить про значний прогрес у напрямку толерантності та рівності в країні.

Норвегія

Норвегія досить пізно скасувала заборону на гомосексуальність, зробивши цей крок лише у 1972 році. Однак уже через десять років, у 1981 році, країна надолужила згаяне, ставши однією з перших у світі, що ухвалила антидискримінаційний закон, спрямований на захист прав людей незалежно від їх сексуальної орієнтації.

У 1993 році Норвегія визнала одностатеві партнерства, але одностатеві пари отримали право на шлюб лише у 2009 році. Цього ж року вони здобули рівні права на усиновлення дітей та доступ до процедур штучного запліднення. Важливим кроком у сфері рівності стало визнання законним батьком жінку-партнера вагітної жінки з моменту зачаття дитини, що забезпечує рівні права та обов'язки.

У 2016 році Норвегія ухвалила закон, який дозволяє трансгендерним людям змінювати юридичну стать на основі самовизначення, що зробило її однією з перших країн Європи, яка впровадила таке законодавство. Цей закон стосується людей старше 16 років, а для дітей віком від 6 до 16 років необхідна згода батьків.

Важливо відзначити, що вік згоди в Норвегії встановлений на рівні 16 років для всіх сексуальних орієнтацій та гендерів. З 2017 року чоловіки, які мали статеві контакти з іншими чоловіками, можуть здавати плазму та кров після певного періоду, який цього року скорочено до шести місяців.

Одним із викликів у норвезькій системі є обмежений доступ до гендерно-підтверджуючої медичної допомоги. Лише кожен четвертий пацієнт може отримати таку допомогу, причому для доступу до лікування необхідний психіатричний діагноз.

Дізнатися більше про ТОП-10 найбільш недружніх країн для експатів у 2024 році можна за посиланням.

Португалія

ЛГБТК+ рух у Португалії розпочався в 1974 році з публікації маніфесту за звільнення сексуальних меншин у газеті Diario de Lisboa. Відтоді країна пройшла значний шлях у напрямку забезпечення рівних прав для ЛГБТК+ спільноти. Гомосексуальність була декриміналізована в 1982 році, що стало важливим кроком у захисті прав меншин.

У 1999 році в Лісабоні відбувся перший Марш рівності, який символізував зростаючу підтримку прав ЛГБТК+. Того ж року були визнані одностатеві союзи, а через десять років, у 2010 році, одностатеві пари отримали право на шлюб. Португалія також стала однією з перших країн, яка в 2004 році включила заборону на дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації до своєї Конституції.

У 2011 році уряд прийняв закон про гендерну ідентичність, який значно спростив процес зміни статі та імені для трансгендерних людей, ставши одним із найпрогресивніших законів такого типу у світі. Ця ініціатива продовжила розширювати права ЛГБТК+ спільноти, зокрема з 2016 року одностатеві пари отримали рівні права на усиновлення та лікування методом ЕКЗ.

Незважаючи на значний прогрес, сурогатне материнство залишається незаконним для одностатевих партнерів і дозволене лише в крайніх випадках для гетеросексуальних пар. За даними на 2019 рік, 80% громадян Португалії висловили підтримку рівним правам для ЛГБТК+ спільноти. Зняття обмежень на донорство крові у 2021 році та заборона конверсійної терапії в 2023 році стали черговими кроками до забезпечення рівноправності в країні.

Німеччина

Історія боротьби за рівність для ЛГБТК+ спільноти в Німеччині була складною і насиченою. Гомосексуальність була декриміналізована досить рано для європейських країн — у 1871 році. У період Веймарської республіки (1920-30-ті роки) толерантність до ЛГБТК+ значно зросла, однак під час нацистського режиму відбулося жорстоке переслідування цієї спільноти.

Зміни настали під час Холодної війни: у 1968 році Східна Німеччина декриміналізувала одностатеві стосунки, а в 1969 році — Західна Німеччина. У новому тисячолітті права ЛГБТК+ значно розширилися, починаючи з визнання одностатевих партнерств у 2001 році. Це право було розширене в 2017 році, коли одностатеві пари отримали право на шлюб і рівні права на усиновлення.

Попри значний прогрес, деякі питання залишаються відкритими, зокрема правове регулювання ЕКЗ для лесбійок, яке досі не має чіткого законодавчого врегулювання. Дискримінація за ознаками ґендерної ідентичності та сексуальної орієнтації заборонена на загальнонаціональному рівні в сфері праці та надання послуг, хоча деякі регіональні відмінності все ще існують.

З 2017 року Німеччина визнає третю стать, дозволяючи інтерсекс-особам юридично не вибирати між традиційним поділом на чоловіків і жінок. Також у 2019 році було заборонено конверсійну терапію для неповнолітніх і частково для дорослих.

Наразі триває робота над законом про самовизначення, який дозволить трансгендерним, інтерсексуальним і небінарним особам юридично змінювати стать на основі самовизначення. Закон набуде чинності в листопаді 2023 року, надавши можливість подати заяву про зміну статі за три місяці.

Нагадаємо! Щороку в Мюнхені під кінець вересня проходить найграндіозніший фестиваль пива, для відвідування якого приїжджає понад 6 мільйонів туристів. Читайте детальніше про графік проведення, намети та програму фестивалю Октоберфест у 2024 році.