Де найпростіше отримати шенгенську візу у 2026 році: рейтинг країн

Рівень відмов у шенгенських візах суттєво відрізняється залежно від країни подачі. За останньою статистикою Єврокомісії, у деяких державах позитивне рішення отримують близько 9 із 10 заявників. Дізнайтеся більше про країни з найвищим рівнем схвалення шенгенських віз та правила вибору консульства у 2026 році

Медичне страхування від Visit World – надійний помічник при виїзді за кордон!

ОФОРМИТИ

Отримати шенгенську візу у 2026 році статистично простіше в одних країнах, ніж в інших. За даними Європейської комісії, у 2025 році країни Шенгенської зони отримали понад 12 млн заяв на короткострокові візи, а середній рівень відмов становив близько 14,6%.

Водночас між окремими державами різниця залишається відчутною. У країнах із найсприятливішою статистикою позитивне рішення отримують близько 9 із 10 заявників, тоді як в інших частка відмов значно вища.

Однак рейтинг не означає, що заявник може просто обрати консульство з найкращою статистикою. За правилами Шенгенської зони документи подають до країни, яка є основним пунктом призначення поїздки. Тому дані про рівень схвалення варто використовувати як орієнтир, а не як спосіб обійти правила подачі.

Плануєте подорож до Шенгенської зони та хочете бути впевненими у своїй безпеці за кордоном?

Оформіть медичне страхування на порталі Visit World. Поліс відповідає всім вимогам для отримання шенгенської візи та гарантує надійний захист під час перебування в Європі.

У яких країнах найпростіше отримати шенгенську візу у 2026 році?

За останньою статистикою Єврокомісії, найнижчий рівень відмов у 2025 році зафіксували у Словаччині. Тут відхилили 9,63% заяв, тобто позитивне рішення отримала переважна більшість заявників. Водночас Словаччина обробила лише близько 18 тис. заяв, тому цей результат варто оцінювати з урахуванням порівняно невеликого обсягу.

Набагато показовішою є статистика Італії. Країна посіла друге місце з рівнем відмов 11,33%, але при цьому її консульства отримали понад 1 млн заяв. Це означає, що сприятливий показник сформувався не на невеликій вибірці, а на одному з найбільших потоків заявників у Шенгенській зоні.

До десятки країн із найнижчим рівнем відмов увійшли:

1. Словаччина – 9,63%

2. Італія – 11,33%

3. Румунія – 11,48%

4. Австрія – 11,90%

5. Латвія – 12,25%

6. Швейцарія – 12,49%

7. Болгарія – 12,50%

8. Угорщина – 12,97%

9. Німеччина – 13,08%

10. Фінляндія – 13,40%

Особливо цікаво виглядають Швейцарія та Німеччина. Перша розглянула понад 600 тис. заяв, а друга – близько 1,5 млн. Попри значне навантаження на консульства, рівень відмов у цих країнах залишився нижчим за середній показник по Шенгенській зоні, який становив близько 14,6%.

Водночас сам рейтинг не варто сприймати як список «легких консульств». Низький відсоток відмов може залежати від географії заявників, мети поїздок, якості документів та структури самого потоку заяв. Тому для мандрівника ця статистика радше показує загальну тенденцію, ніж гарантує результат.

Ще один важливий висновок полягає в тому, що великі туристичні країни не обов’язково мають найвищий рівень відмов. Італія та Німеччина входять до числа найбільш завантажених напрямків, але при цьому демонструють відносно сприятливу статистику. Це добре показує, що рішення залежить не стільки від популярності країни, скільки від конкретної заявки та відповідності документів вимогам консульства.

У попередньому матеріалі ми розповідали про країни, які можна відвідати з візою США, Великої Британії або Шенгену у 2026 році.

Чому рівень відмов у різних країнах відрізняється?

Різниця між показниками окремих країн не означає, що одне консульство «лояльне», а інше навмисно видає менше віз. На статистику впливає насамперед структура заявок: хто подає документи, з якою метою, з якої країни та наскільки переконливо заявник може підтвердити обставини поїздки.

Це добре видно і на загальноєвропейських даних. У 2025 році середній рівень відмов у шенгенських візах становив 14,6%, але залежно від країни, звідки подавалися документи, розрив був величезним. Наприклад, для заявників у Росії частка відмов становила лише 6,4%, в Алжирі – 31%, в Ефіопії – 34%, у Сенегалі – 51,9%, а в Бурунді – 53,4%. Такі цифри показують, що на результат впливає не тільки держава, яка видає візу, а й профіль конкретного потоку заявників.

Під час розгляду заявки консульство оцінює цілий комплекс факторів. За правилами ЄС заявник повинен підтвердити мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових коштів, медичне страхування та намір залишити Шенгенську зону після завершення дозволеного строку перебування. Консульство також може запросити додаткові документи.

Підставою для відмови можуть стати суперечності в маршруті, недостатнє фінансове забезпечення, непереконливе пояснення мети поїздки, сумніви щодо достовірності документів або щодо наміру заявника повернутися після подорожі. Саме тому дві людини, які подаються до одного консульства в один період, можуть отримати різні рішення.

Важливий і масштаб роботи консульств. Наприклад, невелика країна може демонструвати дуже низький рівень відмов, але розглядати лише кілька десятків тисяч заяв на рік. Натомість Італія чи Німеччина працюють із потоками, що перевищують мільйон заяв. Тому сухий відсоток варто оцінювати разом із кількістю заяв і географією їх подачі.

Раніше ми розповідали, хто зможе отримати довгострокову шенгенську візу на понад 5 років та які умови для цього потрібно виконати.

Як правильно обрати консульство для подачі на шенгенську візу?

Високий рівень схвалення не означає, що заявник може обрати будь-яке консульство зі сприятливою статистикою. Країна подачі визначається маршрутом і метою поїздки, а не шансами на отримання позитивного рішення.

Основні правила виглядають так:

1. Подорож лише до однієї країни. Заяву потрібно подавати до консульства саме цієї держави.

2. Кілька країн із різною тривалістю перебування. Подаватися потрібно до країни, де заплановано провести найбільше часу.

3. Кілька країн з однаковою тривалістю перебування. Якщо основну країну призначення визначити неможливо, заяву подають до консульства держави першого в’їзду.

4. Поїздка має конкретну головну мету. Наприклад, якщо основною причиною подорожі є конференція, навчання чи ділова зустріч в одній країні, саме вона може вважатися основним пунктом призначення навіть у складнішому маршруті.

5. Подаватися за місцем фактичного проживання. Зазвичай заявник звертається до консульства, яке має юрисдикцію в країні його легального проживання.

Наприклад, якщо маршрут включає сім днів в Італії та три дні у Франції, заяву подають до італійського консульства. Якщо ж турист проводить по п’ять днів у Німеччині та Австрії й першою перетинає кордон Німеччини, компетентним буде німецьке консульство.

Намагатися штучно перебудувати маршрут лише заради подачі до країни з нижчим рівнем відмов ризиковано. Якщо бронювання, квитки, маршрут або фактична мета поїздки не збігаються з країною подачі, консульство може запросити додаткові пояснення або поставити під сумнів достовірність заяви.

Актуальні правила вибору компетентного консульства детально описані на офіційному порталі Європейської комісії.

Дізнатися більше про рейтинг країн Шенгену з найвищим відсотком відмов у візах можна за посиланням.

Що підвищує шанси на отримання шенгенської візи?

Навіть у країнах із низьким рівнем відмов позитивне рішення не є автоматичним. Консульство оцінює не лише формальну наявність документів, а й те, наскільки логічною, послідовною та переконливою виглядає вся заявка.

Найбільше значення мають такі фактори:

1. Чіткий і реалістичний маршрут. Дати поїздки, бронювання житла, транспорт і країна подачі повинні відповідати одне одному.

2. Підтверджена мета поїздки. Туристична, ділова, приватна чи інша мета має бути зрозумілою з документів і не суперечити маршруту.

3. Достатнє фінансове забезпечення. Заявник повинен показати, що має кошти на проживання, транспорт та інші витрати протягом усієї подорожі.

4. Коректні бронювання та підтвердження проживання. Консульство може перевіряти, чи відповідають вони заявленим датам і маршруту.

5. Медичне страхування. Поліс має відповідати вимогам Шенгенської зони та покривати весь період перебування.

6. Послідовна візова історія. Попередні поїздки без порушень строків перебування можуть позитивно впливати на загальну оцінку заявника.

7. Відсутність суперечностей у документах. Навіть дрібні розбіжності в датах, маршруті, фінансових документах або анкеті можуть викликати додаткові питання.

Окремо консульство оцінює ризик того, що заявник не залишить Шенгенську зону після завершення поїздки. Саме тому значення можуть мати стабільна робота, навчання, бізнес, сімейні обставини або інші зв’язки з країною проживання.

Найкраща стратегія – не шукати «найпростішу» країну для подачі, а підготувати заявку так, щоб вона виглядала логічною від першої до останньої сторінки. Навіть у консульствах із високим рівнем схвалення слабко підготовлені документи залишаються головною причиною відмов.

Оформіть медичне страхування для подорожей до Європи!

Планування поїздки до Шенгенської зони передбачає обов'язкове оформлення медичного страхування — це одна з ключових вимог для отримання візи. На порталі Visit World ви можете швидко та зручно оформити медичну страховку для подорожей, яка відповідає всім вимогам консульств країн ЄС.

Забезпечте собі надійний захист під час перебування за кордоном — оформіть медичне страхування на Visit World вже зараз!

Нагадаємо! Нові економічні показники демонструють, які країни змогли наростити ВВП, а які втратили позиції через інфляцію та уповільнення зростання. Рейтинг найбагатших країн світу 2026 — за посиланням.

Продукти від Visit World для комфортної подорожі:

Туристичний гайд для 200 країн світу;

Юридична консультація від локального фахівця з візових та міграційних питань;

Туристичне страхування по всьому світу (для отримання послуг оберіть країну, що вас цікавить та громадянство);

Медичне страхування по всьому світу.

Ми стежимо за достовірністю та актуальністю нашої інформації. Тому, якщо Ви побачили якусь помилку чи невідповідність, напишіть, будь ласка, на нашу гарячу лінію.