Республіка Джибуті — невелика африканська держава, розташована в північно-східній частині континенту, яка є частиною Африканського Рогу разом з Еритреєю на півночі, Сомалі на південному сході та Ефіопією на південному заході. Ще більш примітною, ніж її фізичні розміри, є щільність населення. Станом на 2019 рік у Джибуті проживало 973 560 людей. Разом з тим, країна історично бореться з бідністю. Туристи та емігранти можуть виявити, що в республіці обмежений доступ до належного медичного обслуговування.

Приватний і державний сектори. Що потрібно знати іноземцю про медичне обслуговування?

Сектор охорони здоров'я контролюється благодійними організаціями та Міністерством охорони здоров'я та соціальних справ. Найвища концентрація медичних закладів знаходиться в столиці. За межами столиці проблема більших масштабів. Сільські райони не мають легкого доступу до лікарень. Деякі медичні установи призначені лише для надзвичайних ситуацій і надання першої допомоги.

Одним з найбільших медичних закладів у республіці є «Hopital General Peltier», який пропонує як первинну, так і вторинну медичну допомогу. Також у країні функціонує три приватні шпиталі, у тому числі Французький військовий шпиталь. Іноземні громадяни, які мають посвідку на проживання, можуть скористатися як державною, так і приватною медичною допомогою. Лікарні вимагають передплати готівкою за послуги та не мають угод про обслуговування зі страховими компаніями.

Слід зазначити, що медичне обслуговування країни слабко розвинене, навіть у приватному секторі. Не вистачає обладнання, лікарських засобів, а медичні працівники часто рекомендують відвідувачам залишити країну, коли потрібне серйозне лікування. Для цього необхідно мати міжнародний поліс медичного страхування, який покриває медичну евакуацію за кордон. Ми радимо проконсультуватися з професіоналами для підбору належного медичного/туристичного страхування. 

Можливі ризики та рекомендації 

На тлі пандемії COVID-19 Джибуті зіштовхнувся не лише з коронавірусом, а й з іншими серйозними проблемами зі здоров'ям.

• Ризик жовтої лихоманки — сертифікат про вакцинацію потрібний для мандрівників старше 1 року, які прибувають із країн з ризиком передачі жовтої лихоманки, а також для мандрівників, які проїхали транзитом через країну з ризиком передачі.

• Ризик малярії — захворювання, яке викликане укусом інфікованого комара, який зазвичай живиться від заходу сонця. Симптоми розвиваються через 8 днів після інфікованого укусу. Смерть можлива протягом декількох годин після першого симптому. Вакцинації від малярії немає, проте потрібно приймати протималярійні пігулки (проконсультуйтесь із сімейним лікарем), оскільки країна є зоною високого ризику. 

• Ризик лихоманки Данге — інфекція поширюється видом комарів під назвою Aedes aegypti, також відомим як «тигровий комар». Вакцини проти лихоманки немає, тому важливо захистити себе протягом дня за допомогою засобів від комах.

• Ризик шистосомоза — передається людині через контакт із прісною водою, коли паразитичний черв'як проникає в організм людини через шкіру. Зазвичай ніякі симптоми не відчувається до 2-4 тижнів після інфікування. Перші ознаки (лихоманка, діарея, кашель або висипи) можуть виникнути, коли паразити переміщаються по тілу. Довгострокове захворювання може призвести до пошкодження сечового міхура, нирок, кишківника, печінки та статевих шляхів. Профілактика залежить від уникнення купання, купання чи веслування у прісноводних озерах та струмках.

Після мандрівки

У разі погіршення самопочуття обов'язково відвідайте лікаря та детально розкажіть йому історію подорожі: куди їздили, що робили в поїздці. Також повідомте, якщо вас вкусила чи подряпала тварина. Якщо ви приймали протималярійні препарати для вашої поїздки, продовжуйте приймати решту таблеток після повернення додому до завершення курсу. Припинення курсу передбачає ризики захворіти після повернення.