Щороку експерти з туризму обирають місця, які заслуговують на звання сучасних «чудес світу» не за гучні назви, а за реальні враження, унікальну природу та культурну цінність. У списку 2026 року – маловідомі національні парки, стародавні міста й віддалені острови, де туризм ще не зіпсував атмосферу. Дізнайтеся більше про сім напрямків, які варто додати до своїх планів подорожей уже зараз

Туристичний гайд від Visit World – ваш ключ до безпечних і продуманих подорожей, де жоден документ чи лайфхак не залишиться поза увагою

ЗАМОВИТИ

Є місця, які не потребують реклами – вони вражають ще до того, як ти встигаєш дістати телефон для фото. У 2026 році увага мандрівників прикута не до розкручених столиць, а до міст у скелях, майже безлюдних національних парків і віддалених куточків планети, куди ще не дісталася масова туристична індустрія. Саме такі локації потрапили до списку семи нових чудес світу. Це напрямки для тих, хто шукає не галочку в списку відвіданих країн, а справжнє відчуття подорожі та відкриття чогось унікального.

У попередньому матеріалі ми розповіли про ТОП-10 туристичних напрямків за версією Time Out, які обов’язково варто відвідати у 2026 році.

Відкрити для себе нову країну без допомоги турагентів чи посередників дуже просто. Достатньо мати чек-лист або “Туристичний гайд” від Visit World – покрокову інструкцію з усією ключовою інформацією для подорожі.

У посібнику зібрані дані про візові вимоги, правила безвізового в’їзду, дозволені терміни перебування та перелік необхідних документів.

Після оформлення гайд надходить на електронну пошту у форматі PDF лише за кілька хвилин.

Обирайте країну та отримайте свій туристичний гайд уже сьогодні.

1. Матера, Італія

Матера – одне з найстаріших постійно заселених міст Європи, відоме кварталами печерних житлових комплексів Sassi, висічених у скелях. Ще у середині ХХ століття тут жили родини з худобою просто в печерах, а сьогодні частину цих приміщень перетворили на бутик-готелі та атмосферні ресторани з видом на каньйони та кам’яні тераси. У 2026 році місто стане центром культурних подій завдяки статусу середземноморської столиці культури та діалогу. Протягом року тут плануються резиденції для митців, кінопокази просто неба та живі виступи, пов’язані з темою «занурених земель».

Мандрівникам Матера цікава не лише як фотогенічна локація: це місто для повільних прогулянок заплутаними сходами, оглядових майданчиків над ущелинами та дослідження стародавніх висічених у скелях церков. Варто закладати щонайменше 1–2 дні, щоб пройтися районами Sassi di Matera і не пропустити менш туристичні квартали на протилежному боці каньйону. У високий сезон житло в печерах бронюють заздалегідь – місць небагато, а попит у 2026 році очікується значно вищий через культурну програму міста.

2. Національний парк Банф, Канада

Банф – найстаріший національний парк Канади й один із найефектніших куточків Скелястих гір, але більшість туристів знає його лише як зимовий гірськолижний курорт. У теплий сезон парк відкривається зовсім інакше: бірюзові льодовикові озера, альпійські луки, маршрути для хайкінгу та каное серед гірських хребтів. У 2026 році з’явиться новий мальовничий залізничний маршрут між Банфом і національним парком Джаспер, який дозволить подорожувати регіоном без авто та побачити важкодоступні ділянки канадських Скелястих гір з панорамних вагонів.

Подорож у цей регіон варто планувати заздалегідь: улітку квитки на поїзди та проживання в готелях розкуповують швидко, особливо з огляду на підвищений туристичний потік у 2026 році. Серед найяскравіших вражень – підйом на гондолі на одну з оглядових вершин і поїздка на спеціальному всюдиході до льодовика Атабаска, де можна побачити одне з найбільших льодовикових полів Північної Америки. Якщо не хочеться натовпів, варто обирати ранній ранок або менш популярні стежки за межами основних туристичних маршрутів.

Дізнатися більше про ТОП-10  маловідомих напрямків для подорожей без натовпів у 2026 році можна за посиланням.

3. Заповідник Бредфорд-Пеннінс, Великобританія

Бредфорд-Пеннінс – частина мережі природоохоронних територій, створених у межах королівської ініціативи зі збереження ландшафтів і біорізноманіття Великої Британії. Цей регіон площею понад 1 200 гектарів лежить на межі міської забудови Бредфорда і диких вересових пустищ Пеннінських гір, де пейзажі різко змінюються від пагорбів і скель до відкритих вітряних просторів. Район пов’язаний із місцями, де жили сестри Бронте, тож тут поєднуються літературна історія та сувора північна природа.

Для туристів головна цінність Бредфорд-Пеннінса – нові пішохідні маршрути, що з’єднують старі селища Хоуорт, Стенбері та Торнтон. Стежки ведуть до середньовічних кам’яних мостів, прихованих водоспадів і оглядових точок із панорамою на вересові долини, де майже не зустрічаються туристичні групи. Це напрямок для тих, хто хоче побачити «неінстаграмну» Англію – з мінливою погодою, сильними вітрами та відчуттям повної віддаленості від великих міст, хоча до цивілізації звідси всього кілька кілометрів.

4. Джеміла, Алжир

Джеміла – одне з найкраще збережених римських міст у Північній Африці, але водночас одне з найменш відвідуваних через складну туристичну репутацію Алжиру. Руїни міста з форумами, базиліками та арками лежать на високогірному плато, де кам’яні колонади виглядають майже сюрреалістично на тлі відкритих просторів і блакитного неба. Поселення заснували як колонію для ветеранів римської армії, і масштаби комплексу дозволяють уявити, яким було життя в цьому регіоні майже дві тисячі років тому.

Найцікавіше для мандрівників і дослідників – те, що археологічні роботи тут далекі від завершення: на сьогодні розкопано лише частину комплексу, тож значна частина міста все ще прихована під землею. Через малий туристичний потік у Джемілі легко відчути себе першовідкривачем: тут немає натовпів і черг, а прогулянки між античними вулицями проходять у тиші. Подорож до Алжиру потребує більше підготовки – візові формальності, обмежена туристична інфраструктура та питання логістики, але саме це робить Джемілу напрямком не для «масового туризму», а для тих, хто шукає рідкісні та автентичні враження.

Раніше ми розповідали про 13 найкращих місць для весняної подорожі Європою у 2026 році.

5. Фарерські острови, Данія

Фарери – це не класичний пляжний відпочинок, а сувора природа Атлантики: стрімкі скелі, океанські вітри й селища, притиснуті до фіордів. Тут цінують піші маршрути вздовж узбережжя, каякінг між скелястими берегами та спостереження за птахами, зокрема за тупиками, яких найкраще видно на морських стежках у теплу пору року. Навіть короткі прогулянки біля селищ Гасадалур і Саксун дають відчуття віддаленості від цивілізації, попри те що острови добре сполучені тунелями та мостами.

Окремий магніт для туристів – гастрономія Торсгавна: столиця з кількома ресторанами світового рівня стала несподіваним центром північної кухні. Тут експериментують із локальними продуктами (морепродуктами, водоростями, ферментованим м’ясом і рибою) у форматі дегустаційних сетів, які бронюють заздалегідь. Поїздку на Фарери варто планувати з урахуванням погоди. Сильні вітри та тумани можуть змінювати плани на день, але саме ця непередбачуваність і робить острови напрямком для тих, хто шукає некомфортні, зате справжні враження.

6. Ріхтерсвельд, Південна Африка

Національний парк Ріхтерсвельд виглядає як інопланетний ландшафт: кварцові плато, гранітні пагорби та поодинокі дерева-колчани створюють відчуття повної ізоляції від цивілізації. Парк розташований на кордоні з Намібією, далеко від популярних туристичних маршрутів Південної Африки, тому сюди доїжджають одиниці. Дорога з узбережжя Атлантики займає цілий день, а мобільний зв’язок у багатьох місцях відсутній. Це не «легка прогулянка», а повноцінна експедиція в дику природу.

Головна несподіванка Ріхтерсвельда – наскельні малюнки, розкидані по всій території парку. Їхній вік оцінюють від кількох сотень до приблизно 10 тисяч років, і вважається, що вони пов’язані з духовними практиками народу нама, який і сьогодні живе в цьому регіоні. Тут не побачиш «великої п’ятірки» африканських тварин, зате можна відчути масштаб пустельних просторів, побачити рідкісних леопардів і провести ніч у наметі під абсолютно темним небом без світлового забруднення.

У матеріалі за посиланням ми надали корисні поради, які допоможуть заощадити під час подорожі Європою у 2026 році.

7. Національний парк Ель-Імпосібле, Сальвадор

Ель-Імпосібле – один із найменш відомих природних регіонів Центральної Америки, хоча за різноманіттям ландшафтів він не поступається розкрученим паркам Коста-Рики. Тут поєднуються глибокі каньйони, тропічні ліси, водоспади та гірські хребти, де мешкають рідкісні види тварин, зокрема пуми. Парк розташований у важкодоступній гірській зоні, тому масового туризму тут досі немає. Більшість маршрутів залишаються дикими та потребують хорошої фізичної підготовки.

Найбільш вражаюча деталь цього регіону – шлях, яким місцеві фермери доставляють каву з гір до узбережжя. Раніше вантаж перевозили мулами вузькою стежкою над крутими урвищами, де тваринам зав’язували очі, щоб ті не панікували. Сьогодні шлях трохи спростили примітивним мостом, але транспортування врожаю все одно залишається фізично важким і небезпечним. Для туристів це не атракціон, а нагадування про те, якою ціною у віддалених регіонах світу з’являється кава, яку ми звикли пити вдома.