Іноземець, який працюватиме у державному секторі, для отримання робочої візи має подати до посольства Кувейту відповідну візову анкету, копію дозволу на працевлаштування, довідку про відсутність судимості та медичні довідки про загальний стан здоров’я і відсутність ВІЛ/СНІД та інших інфекційних захворювань.

—

Іноземець, який працюватиме у приватному секторі, крім зазначених документів, має надати кувейтській дипмісії також вищезгадану довідку МВС Кувейту про відсутність заперечень та копію кувейтського свідоцтва про реєстрацію компанії-роботодавця. 

Отже, основний перелік документів для отримання робочої візи виглядає так:

• Паспорт, дійсний не менше шести місяців до закінчення терміну дії;
• Заповнена візова анкета, видана Міністерством закордонних справ Кувейту;
• Фото паспортного розміру;
• Копія дозволу на працевлаштування;
• Тест на ВІЛ/СНІД;
• Довідка про стан здоров’я від місцевого лікаря;
• Довідка про відсутність судимості;

—

Куди необхідно подати заявку на отримання робочої візи?

Подати заявку на отримання робочої візи необхідно до посольства/консульства Кувейту в країні проживання іноземця. Робоча віза іноземцям, які проживають в країнах, де відсутні дипломатичні представництва Кувейту, оформляється, як правило, в органах міграційної служби емірату за клопотанням роботодавця.

Термін обробки заявки на робочу візу становить 1-2 тижні.

Тривалість візи залежатиме від тривалості трудового договору заявника з компанією-спонсором, але на розсуд влади. Початковий термін дії візи може тривати три роки з можливістю продовження. Однак кувейтська робоча віза не дозволяє постійного проживання.

—

Відразу після прибуття до Кувейту з працівниками підписується трудовий договір у трьох примірниках (як правило, складається арабською та англійською мовами), з яких один примірник залишається у робітника, другий – в компанії, а третій передається до відповідного територіального органу МССП (т.зв. «labour office» або «шуун»). У разі необхідності, трудовий договір перед підписанням має бути перекладений на будь-яку іншу мову, зрозумілу для працівника.

У трудовому договорі повинно бути обов’язково зазначено характер роботи працівника, розмір заробітної плати та порядок її виплати, кількість робочих днів на тиждень, термін дії договору тощо.

—

Після підписання контракту компанія-роботодавець має оформити новому працівникові обов’язкову медичну страховку, дозвіл на проживання в Кувейті (residency permit або «ікама») та місцеве посвідчення особи (civil ID). Відповідно до усталеної практики, вартість страхового полісу та державне мито за оформлення або продовження працівникам дозвільних документів на проживання в Кувейті оплачує роботодавець.

—

Які документи необхідні для отримання дозволу на проживання?

Для оформлення дозволу на проживання в Кувейті до Департаменту імміграції МВС Кувейту або його територіальних органів потрібно подати такий пакет документів (цим, як правило, займається сам роботодавець або його офіційний представник – «мандуб»):

- заява-анкета встановленого зразка (підписується працівником і роботодавцем та скріплюється печаткою роботодавця);

- паспорт;

- 2 фотокартки (3,5х4,5 см, синє тло);

- дозвіл на працевлаштування;

- дозвіл МВС Кувейту;

- медична довідка, видана медичним закладом (повинна бути легалізована та подана із засвідченим перекладом на арабську мову);

- довідка про відсутність судимості та непритягнення до кримінальної відповідальності ( також має бути легалізована та подана із засвідченим перекладом на арабську мову).

Однією з характерних рис трудового законодавства Кувейту є т.зв. «система спонсорства» (або «кафала»), яка передбачає певні обмеження для трудових мігрантів у праві змінити кувейтського роботодавця («спонсора»), який запросив їх до Кувейту та оформив їм дозвіл на працевлаштування та проживання.

—

Так, право на зміну місця роботи без оформлення нової робочої візи отримують іноземці, які відпрацювали не менше одного року у попереднього роботодавця. При цьому необхідною умовою при зміні роботодавця є отримання іноземним працівником відповідної згоди теперішнього «спонсора».  

—

У разі відмови роботодавця надати зазначений дозвіл, працівник може звернутися із відповідною заявою до територіального органу МССП («labour office» або «шуун»). Якщо вказаний орган встановить, що роботодавець порушив умови трудового договору чи положення законодавства про працю, він може санкціонувати перехід працівника до нового роботодавця незалежно від бажання його попереднього «спонсора».

—

Водночас, іноземцям, працевлаштованим у державному секторі, та домашнім працівникам перехід до нового роботодавця дозволяється виключно за умови наявності відповідної згоди теперішнього «спонсора», без можливості апелювання до органів МССП.

—

Слід зазначити, що вищенаведений механізм зміни місця роботи допускається лише в межах однієї й тієї ж спеціальності. У разі зміни професії або неотримання дозволу на зміну роботодавця працівникові необхідно анулювати свою попередню робочу візу, виїхати з Кувейту та в’їхати за новою робочою візою, отриманою на підставі нового дозволу на працевлаштування. При цьому таким особам не обов’язково повертатися до країни свого громадянства або постійного проживання. Вони можуть виїхати до будь-якої третьої, навіть сусідньої з Кувейтом, країни та повернутися до емірату через 48 годин, за умови наявності усіх необхідних документів для працевлаштування за новим місцем роботи (зокрема, медичної довідки та довідки про непритягнення до кримінальної відповідальності). 

—

З іншого боку, на кувейтські компанії-роботодавців покладається повна відповідальність за перебування іноземних працівників на території Кувейту (в частині забезпечення житлом, належними умовами праці, полісами медичного страхування, вчасного оформлення відповідних дозволів на проживання тощо).

Віза домашнього працівника – це тип візи на проживання, яка може бути надана постійному домашньому працівнику іноземця-резидента, який був найнятий з країни за межами Кувейту.

Віза надається, оскільки експатріантам зазвичай дозволяється привозити до Кувейту домашнього помічника на повний робочий день. 

Основні вимоги:

• Вік домашнього працівника – 20-50 років;
• Чоловік-спонсор зобов’язаний мати дружину, щоб найняти домашню помічницю; 
• Вимог щодо мінімальної заробітної плати немає, якщо чоловік і дружина спонсора працюють і якщо сім’я спонсора має дітей;

—

Після прибуття до Кувейту для отримання візи домашнього працівника, знадобляться паспортні фотографії та документи. 

Помічник повинен сплатити плату за проживання в розмірі 200,00 KD за перший рік і 10,00 KD за наступні роки. 

—

Як отримати візу? 

1. Щоб отримати таку візу, вам потрібно звернутися до посольства/консульства Кувейту.
2. Потім форму заявки потрібно буде заповнити арабською мовою. 
3. Домашній працівник, для якого видається віза, повинен відвідати посольство Кувейту в своїй країні.

—

Для отримання візи для домашнього працівника необхідні такі документи:

• Довідки про заробітну плату як спонсора, так і дружини; 
• Ксерокопія договору оренди будинку;
• Ксерокопія паспорта обох спонсорів та їх дружини;
• Довідка про вік дітей (ксерокопія місцевого свідоцтва про народження або паспорта);  
• Ксерокопія громадянського посвідчення обох спонсорів та їхньої дружини;
• Ксерокопія паспорта домашнього працівника разом із 8 фотографіями паспортного розміру;
• Ксерокопія трудового договору домашнього працівника.

Ділова віза в Кувейт надається іноземцям, які бажають відвідати країну для участі в ділових зустрічах або інвестувати в бізнес. Для отримання кувейтської ділової візи заявник повинен мати спонсора. У таких випадках готель, в якому мандрівники планують зупинитися, може спонсорувати їхню візу.

Для отримання ділової візи заявник має надати:

• Заповнену анкету на візу до Кувейту та форму безпеки, заповнену спонсором;
• Копію паспорта відвідувача;
• Копію підпису спонсора, як зареєстрованого для комерційних цілей;
• Копію листа-запрошення від спонсора до підприємства із зазначенням мети візиту.