Зелена картка

Принцип дії Зеленої Карти схожий з ОСАГО, тільки за кордоном. У разі аварії страховий поліс Зелена Карта винуватця покриє збитки, завдані з його вини іншим учасникам ДТП – витрати на лікування чи ремонт машини потерпілого. 

Вам знадобляться: технічний паспорт з даними про автомобіль, документ для ідентифікації водія (паспорт закордонний або громадянина України, ID-картка, водійські права) та індивідуальний податковий номер.

Ні, «Зелену карту» можна оформити тільки на автомобіль з українською реєстрацією.

Алгоритм дій для покриття збитків страховою компанією:

- Зафіксувати місце ДТП, використовуючи фото чи відео (важливо до приїзду поліції не змінювати розташування транспортних засобів).

- Викликати поліцію.

- Отримати довідку поліції про обставини ДТП.

- Якщо Ви є винуватцем ДТП, Ви віддаєте копію страхового сертифікату іншому учаснику ДТП (потерпілому).

- Протягом п'ятнадцяти днів сповістити свою страхову компанію про настання ДТП.

Об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого крім тих, що визначені як винятки із страхових випадків та є підставами для відмови у страховій виплаті.

Ліміти відповідальності у країнах-членах міжнародної системи "Зелена картка" визначаються з урахуванням законодавства кожної окремої країни місця ДТП.

Визначаються Кабінетом Міністрів України згідно постанови від 6 січня 2005 р. №5 і є єдиними для всіх страхових компаній повних членів.

Не застосовується.

Австрія, Бельгія, Болгарія, Кіпр, Чехія, Німеччина, Данія, Іспанія, Естонія, Франція, Фінляндія, Греція, Угорщина, Хорватія, Італія, Ірландія, Ісландія, Люксембург, Литва, Латвія, Мальта, Норвегія, Нідерланди, Португалія, Польща, Румунія, Швеція, Словаччина, Словенія, Швейцарія, Албанія, Андорра, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Іран, Марокко, Молдова, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія, Туніс, Туреччина, Великобританія.

Строк страхування визначається в договорі страхування та не може бути меншим мінімального строку дії договору або більшим максимального строку дії договору:

Строк дії - поліси можуть укладатися на строк: 15 днів, 1 місяць, 2 місяці, 3 місяці, 4 місяці, 5 місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців або один рік. Строк дії договору може бути продовжено шляхом укладення наступного договору страхування. Період страхування дорівнює строку дії Договору. Договір вступає в дію з дати початку дії Договору.

Страховик не відшкодовує:

1) шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;

2) шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

3) шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

4) шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;

5) шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;

6) шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу;

7) шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

8) шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою;

9) шкоду, заподіяну життю та здоров’ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

1) навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

2) вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку

3) невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

4) неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Не зазначається.

Порядок розрахунку страхових виплат визначається законодавством кожної країни-учасниці окремо та залежить від місця ДТП.

Можливі наслідки для споживача в разі невиконання ним обов’язків, визначених договором страхування: в разі несплати страхової премії договір страхування не набирає чинності; в разі невчасного повідомлення про настання страхового випадку до страхувальника може бути застосовано регресну вимогу; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди може призвести до відмови у виплаті страхового відшкодування.