Мінімальні зарплати в Європі у 2026 році: де платять найбільше та що змінює купівельна спроможність

Різниця між мінімальними зарплатами в Європі сягає тисяч євро, однак номінальна сума не завжди показує реальний рівень життя. Дізнайтеся більше про країни з найвищою та найнижчою оплатою праці, зміни рейтингу після врахування купівельної спроможності та вплив інфляції на доходи працівників

Замовляйте робочий гайд і отримайте чітку інструкцію для легального працевлаштування за кордоном

ЗАМОВИТИ ГАЙД

У липні 2026 року валова мінімальна зарплата в європейських країнах становила від €169 до €2 771 на місяць. Проте після коригування на вартість життя рейтинг помітно змінюється: деякі держави піднімаються одразу на кілька позицій, а країни з відносно високою оплатою праці втрачають перевагу.

За даними Eurostat, лише 8 із 29 досліджених країн підвищили мінімальну зарплату в період із січня до липня 2026 року. Водночас інфляція в єврозоні за ці шість місяців сягнула 3,2%, тому в багатьох країнах реальна купівельна спроможність працівників знизилася.

Розглянемо, де в Європі встановлені найвищі та найнижчі мінімальні зарплати, як змінюється рейтинг після перерахунку за стандартом купівельної спроможності та в яких країнах зростання цін найбільше впливає на доходи.

Раніше ми розповідали про країни Європи, де легше за все отримати робочу візу та почати кар’єру за кордоном.

Плануєте працювати за кордоном у 2026 році? Work Guide від Visit World допоможе швидко розібратися у вимогах до дозволу на роботу, переліку необхідних документів та процедурі подання заявки. У гайді зібрано актуальні правила працевлаштування, основні типи дозволів, типові помилки заявників і практичні поради після переїзду. Ви отримаєте структуровану інформацію у PDF-форматі протягом кількох хвилин після замовлення. Ознайомтеся з гайдом і підготуйтеся до роботи за кордоном без зайвого стресу.

Де в Європі найвищі та найнижчі мінімальні зарплати у 2026 році?

Станом на липень 2026 року різниця між найвищою та найнижчою валовою мінімальною зарплатою в досліджених країнах Європи перевищувала €2 600 на місяць. Лідером залишався Люксембург із показником €2 771, тоді як найнижчий рівень серед країн ЄС зафіксували в Болгарії – €620. Якщо враховувати також держави-кандидати на вступ до Євросоюзу, останнє місце посідала Україна з мінімальною зарплатою €169.

Понад €2 000 на місяць мінімально отримували працівники лише у п’яти країнах:

1. Люксембург – €2 771

2. Ірландія – €2 391

3. Німеччина – €2 343

4. Нідерланди – €2 338

5. Бельгія – €2 234

Франція з показником €1 867 не потрапила до першої п’ятірки, але помітно випередила решту країн. До середньої групи увійшли Словенія (€1 482), Іспанія (€1 425), Литва (€1 153), Польща (€1 119), Кіпр (€1 088), Греція та Португалія – по €1 073, а також Хорватія – €1 050. Більшість цих показників ближчі до €1 000, ніж до €1 500.

У 15 із 29 країн валова мінімальна зарплата не досягала €1 000 на місяць. До цієї групи, зокрема, входили Мальта (€994), Естонія (€946), Чехія (€923), Словаччина (€915), Угорщина (€906), Румунія (€825) та Латвія (€780). При цьому сім із 15 держав із зарплатою нижче €1 000 є кандидатами на вступ до ЄС.

Серед країн-кандидатів чотири мали вищу мінімальну зарплату, ніж Болгарія: Сербія – €743, Чорногорія – €670, Північна Македонія – €624 і Туреччина – €621. Найпомітніше від загального діапазону відставали Молдова з €313 та Україна з €169, тоді як у всіх інших країнах показник перевищував €500.

Валова мінімальна місячна зарплата в країнах Європи станом на липень 2026 року, євро. Джерело: Euronews на основі даних Eurostat.

Дізнатися більше про ТОП-10 країн для роботи за кордоном у 2026 році можна за посиланням.

Як змінюється рейтинг після врахування купівельної спроможності?

Номінальна зарплата в євро не показує, скільки товарів і послуг працівник реально може придбати у своїй країні. Для точнішого порівняння Eurostat використовує стандарт купівельної спроможності – PPS. Це умовна одиниця, яка враховує різницю в рівні цін: теоретично за 1 PPS можна придбати однаковий обсяг товарів і послуг у кожній країні.

Після такого перерахунку розрив між європейськими державами помітно скорочується. Мінімальна зарплата становить від 705 PPS в Албанії до 2 164 PPS у Німеччині. Дані для України та Молдови відсутні, а показник Туреччини наведений станом на липень 2025 року.

П’ятірка країн із найвищою мінімальною зарплатою за купівельною спроможністю виглядає так:

1. Німеччина – 2 164 PPS

2. Люксембург – 2 108 PPS

3. Нідерланди – 2 023 PPS

4. Бельгія – 1 922 PPS

5. Ірландія – 1 756 PPS

Франція, Словенія, Іспанія та Польща також перевищують рівень 1 500 PPS. Зокрема, мінімальна зарплата в Польщі становить 1 547 PPS, хоча в номінальному рейтингу країна розташована лише в середині списку з показником €1 119. Це демонструє, наскільки нижча вартість життя може компенсувати меншу зарплату в євро.

У нижній частині рейтингу опинилися Албанія – 705 PPS, Естонія – 935 PPS, Латвія – 938 PPS, Туреччина – 973 PPS та Болгарія – 993 PPS. Водночас Північна Македонія з показником 1 142 PPS і Сербія з 1 094 PPS випереджають сім країн ЄС, зокрема Мальту, Словаччину, Угорщину та Чехію.

Мінімальна зарплата в країнах Європи з урахуванням стандарту купівельної спроможності станом на липень 2026 року. Джерело: Euronews на основі даних Eurostat.

У попередньому матеріалі ми розповідали, у яких IT-професіях найчастіше пропонують зарплату від $5000.

Які країни найбільше змінили позиції після перерахунку?

Порівняння номінальних зарплат у євро з показниками PPS суттєво змінює місця окремих країн. Найбільше виграли держави, де відносно невисокі зарплати частково компенсуються нижчими цінами на товари та послуги.

Румунія піднялася з 20-го на 12-те місце, а Північна Македонія – з 24-го на 16-те. Обидві країни додали по вісім позицій і стали головними переможцями рейтингу за купівельною спроможністю. Сербія піднялася на п’ять місць, а Хорватія та Болгарія – на три.

Найбільше позицій втратила Естонія. У рейтингу за номінальною зарплатою вона посідала 16-те місце, але після врахування рівня цін опустилася на 26-те. Латвія, Чехія та Кіпр втратили по чотири позиції.

Такі зміни показують, що сама сума зарплати в євро не дає повної картини. Наприклад, працівник у країні з нижчою номінальною мінімальною оплатою може мати більшу реальну купівельну спроможність, якщо житло, продукти, транспорт та інші базові витрати там дешевші.

Зміна позицій європейських країн у рейтингу мінімальних зарплат після перерахунку за стандартом купівельної спроможності. Джерело: Euronews

У попередньому матеріалі ми розповідали, які країни ЄС лідирують за рівнем віддаленої роботи у 2026 році.

У яких країнах мінімальні зарплати зросли у 2026 році?

У період із січня до липня 2026 року мінімальну зарплату в національній валюті підвищили лише 8 із 29 досліджених країн. У решті держав її розмір залишився незмінним, навіть попри подальше зростання споживчих цін.

Найбільше підвищення зафіксували в таких країнах:

- Північна Македонія — на 6,9%

- Румунія – на 6,8%

- Естонія – на 6,8%

- Бельгія – на 5,8%

- Греція – на 4,5%

- Люксембург – на 2,5%

- Франція – на 2,4%

- Нідерланди – на 1,9%

В усіх інших країнах мінімальна зарплата протягом першої половини року не змінилася. Через це працівники фактично могли втратити частину купівельної спроможності, особливо там, де інфляція перевищувала темпи зростання оплати праці.

Показовим є приклад Нідерландів: мінімальна зарплата зросла на 1,9%, тоді як споживчі ціни за той самий період підвищилися на 4,7%. Отже, номінальне збільшення доходу не компенсувало подорожчання товарів і послуг.

Дізнатися більше про рейтинг мінімальних зарплат у Європі у 2026 році можна за посиланням.

Як інфляція скорочує реальні доходи працівників?

Підвищення мінімальної зарплати не гарантує зростання добробуту, якщо ціни збільшуються швидше. За оцінкою Eurostat, у період із січня до липня 2026 року інфляція в єврозоні становила 3,2%. У країнах, де мінімальну оплату праці не переглядали або підвищили незначно, працівники фактично могли дозволити собі менше товарів і послуг, ніж на початку року.

Найвищі темпи зростання цін серед наведених у дослідженні країн зафіксували на Мальті – 8,2%, на Кіпрі – 5,4% і в Нідерландах – 4,7%. При цьому в Нідерландах мінімальна зарплата зросла лише на 1,9%, тобто підвищення не компенсувало інфляцію. На Мальті та Кіпрі мінімальна зарплата протягом першої половини року взагалі не змінилася.

Найскладніша ситуація склалася в Туреччині. У період із грудня 2025 року до червня 2026 року інфляція в країні досягла 17,8%. Оскільки мінімальну зарплату тепер переглядають лише раз на рік, її реальна вартість швидко знижується протягом року. Особливо важливо це з огляду на те, що майже 40% працівників у Туреччині отримують мінімальну зарплату – це найвища частка серед досліджених європейських країн.

Отже, для оцінки реального рівня доходів важливо порівнювати не лише номінальну зарплату та її зростання, а й темпи інфляції. Навіть формальне підвищення оплати праці може означати падіння купівельної спроможності, якщо продукти, житло, транспорт та інші базові витрати дорожчають швидше.

У попередньому матеріалі ми детально розглядали ринок праці в Європі: які професії набирають попит, де найвищі зарплати та в яких країнах легше працевлаштуватися.

Що потрібно враховувати, порівнюючи зарплати в різних країнах?

Мінімальна зарплата в євро дає лише базове уявлення про рівень доходів. Для реальної оцінки варто одночасно враховувати вартість життя, податки та обов’язкові витрати, адже однакова сума в різних країнах забезпечує зовсім різний рівень комфорту.

Перед переїздом або працевлаштуванням важливо звернути увагу на:

- Середню вартість оренди житла

- Ціни на продукти та комунальні послуги

- Витрати на транспорт

- Податки та соціальні внески

- Доступність медицини й страхування

- Частку мінімальної зарплати, яка залишається після базових витрат

Саме тому рейтинг за стандартом купівельної спроможності часто є показовішим за звичайне порівняння сум у євро. Наприклад, країна може поступатися за номінальною зарплатою, але випереджати інші держави після врахування нижчих цін.

У 2026 році розрив між мінімальними зарплатами в Європі залишається значним, однак ще важливішою стає різниця між номінальним доходом і тим, що працівник реально може собі дозволити. Для об’єктивного порівняння варто оцінювати не одну цифру, а співвідношення зарплати, інфляції та щоденних витрат.