Ескалація конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном починає впливати не лише на Близький Схід, а й на глобальну економіку. Порушуються ланцюги постачання, дорожчають енергоносії та транспортні перевезення. Дізнайтеся більше про те, як нова хвиля напруження може змінити світові ринки та міжнародну торгівлю

Захистіть себе під час подорожей за кордон із міжнародним страхуванням Visit World

ОТРИМАТИ

Ескалація конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном уже починає впливати на світову економіку. Через безпекові ризики у Перській затоці порушуються торговельні маршрути, зростає вартість перевезень і посилюється нестабільність на фінансових ринках. Про це повідомляє Bloomberg.

Особливу увагу експерти приділяють Ормузькій протоці – стратегічному маршруту, через який проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Будь-які перебої у цьому регіоні можуть швидко вплинути на ціни енергоносіїв, міжнародну торгівлю та глобальні ланцюги постачання.

У попередньому матеріалі ми розповідали про масштаби іранських обстрілів та наслідки для постраждалих держав.

Подорожуючи до регіонів, де безпекова ситуація може змінюватися досить швидко, варто подбати про додатковий захист. Звичайне туристичне страхування не завжди покриває ризики, пов’язані з воєнними подіями або іншими надзвичайними ситуаціями. На платформі Visit World доступні страхові поліси для мандрівників, які включають покриття військових ризиків у різних країнах світу. Такий поліс може допомогти отримати медичну допомогу, компенсацію витрат або підтримку у разі непередбачених ситуацій під час подорожі.

Як війна на Близькому Сході впливає на глобальну економіку?

Ескалація конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном уже створює серйозні ризики для світової економіки. Порушення безпеки у Перській затоці впливає на міжнародну торгівлю, логістику та енергетичні ринки, адже цей регіон є одним із ключових транспортних вузлів для глобальних поставок.

Однією з головних проблем стала ситуація навколо Ормузької протоки – стратегічного морського коридору, через який проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Через загрозу військових атак судноплавство у цьому районі значно скоротилося, а деякі перевізники тимчасово призупинили роботу на маршрутах.

Проблеми виникли і в сфері авіавантажних перевезень. Через обмеження польотів у повітряному просторі Близького Сходу частина рейсів була тимчасово скасована, що призвело до затримок у доставці товарів. Експерти зазначають, що у певний момент світова авіалогістика втратила до 18% своїх вантажних потужностей, що може спричинити різке зростання вартості перевезень.

Крім енергетики, перебої у роботі портів і транспортних маршрутів можуть вплинути на постачання різних ресурсів: від добрив і металів до будівельних матеріалів. Тому навіть короткочасні збої у логістиці здатні спричинити ланцюгову реакцію у різних галузях світової економіки.

Вплив перебоїв у судноплавстві через Ормузьку протоку на країни Перської затоки та Африки. Джерело: Bloomberg.

Ринки, логістика та світова торгівля: які наслідки вже помітні

Фінансові ринки вже почали реагувати на ризики, пов’язані з ескалацією конфлікту на Близькому Сході. Інвестори побоюються зростання інфляції через можливі перебої у постачанні енергоносіїв та збільшення вартості транспортування. Коливання спостерігаються на ринках акцій, валют і облігацій, що свідчить про підвищену невизначеність у глобальній економіці.

За словами директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої, світова економіка поки що демонструє певну стійкість до кризових факторів. Проте запас цієї стійкості поступово зменшується, а багато держав входять у новий період глобальної нестабільності з обмеженими фінансовими ресурсами.

Економісти вважають, що найбільші ризики пов’язані саме з енергетичними ринками. У разі тривалих перебоїв у роботі морських маршрутів найбільше можуть постраждати азійські країни — Китай, Індія, Японія та Південна Корея, які є одними з головних покупців нафти з Перської затоки. Для цих економік навіть короткострокове скорочення поставок може призвести до зростання вартості енергії та виробництва.

Водночас через порти Перської затоки проходять не лише енергоносії. Значна частина світових поставок інших ресурсів також залежить від стабільності цього регіону. Зокрема, через ці маршрути транспортується приблизно:

- Близько 7% світового експорту добрив;

- Майже 6% дорогоцінних металів;

- Понад 5% алюмінію та виробів із нього;

- Більш як 4% цементу та інших неметалевих матеріалів.

Будь-які перебої у транспортуванні таких ресурсів можуть вплинути на різні галузі: від будівництва до виробництва електроніки та фармацевтики.

Динаміка роздрібних цін на бензин у США на тлі геополітичної напруги на Близькому Сході. Джерело: Bloomberg.

Ситуація також вплинула на глобальну логістику. Через безпекові ризики частина контейнерних перевізників призупинила бронювання на маршрутах між Азією та Близьким Сходом. Наразі понад 100 контейнерних суден залишаються у Перській затоці, не маючи можливості залишити регіон.

Це вже призводить до перевантаження портів в інших частинах світу. Наприклад, індійський порт Нава-Шева поблизу Мумбаї зафіксував різке зростання завантаженості – приблизно з 10% до 64%. Схожа ситуація спостерігається і в портах Сінгапуру та Коломбо, які змушені приймати додаткові потоки вантажів.

Логістичні компанії вже почали адаптувати свої маршрути. Деякі оператори, зокрема міжнародні служби доставки, переорієнтовують вантажі на альтернативні аеропорти та частіше використовують наземний транспорт, щоб уникнути затримок у регіоні.

Обсяги експорту азотних добрив із країн Перської затоки за останні роки. Джерело: Bloomberg.

Грошові витрати країн на військові дії: оцінки та цифри

Військові конфлікти завжди мають значну економічну ціну. Навіть короткострокові бойові дії можуть коштувати державам сотні мільйонів доларів, а затяжні кампанії – десятки мільярдів. У випадку протистояння між Іраном, США та Ізраїлем значну частину витрат становлять ракети, системи протиповітряної оборони, перехоплення ударів і логістичне забезпечення операцій.

Іран

Фінансові витрати Ірану можна приблизно оцінити, виходячи з вартості ракет та безпілотників, які використовуються під час атак. За оцінками експертів, ціна найдешевших іранських ракет становить близько 250 тисяч доларів, тоді як більш складні системи можуть коштувати до 8 мільйонів доларів за одиницю.

За наявними даними, лише протягом одного дня іранські сили здійснили понад 170 пусків ракет. Навіть якщо припустити використання лише дешевших типів озброєння, витрати на такі удари могли перевищити 40 мільйонів доларів.

Окремою статтею витрат є безпілотники. Вартість одного дрона типу Shahed оцінюється приблизно у 30 тисяч доларів. За оцінками експертів, у поєднанні з ракетними атаками Іран може витрачати на такі операції до 110 мільйонів доларів на день, а за місяць активних бойових дій ця сума може досягти понад 3 мільярди доларів.

У попередньому матеріалі ми розповідали про масштаби іранських обстрілів та наслідки для постраждалих держав.

США

Сполучені Штати також несуть значні витрати, хоча частина з них пов’язана не лише з безпосередніми бойовими діями, а й з підтримкою союзників у регіоні. За оцінками аналітичних досліджень, з жовтня 2023 року до початку 2026 року США витратили на конфлікти на Близькому Сході приблизно 34 мільярди доларів, значна частина яких була спрямована на військову допомогу Ізраїлю.

Експерти оцінюють потенційні щоденні витрати США на війну проти Ірану приблизно у 30 мільйонів доларів, якщо йдеться про прямі військові операції. За такого сценарію навіть коротка кампанія тривалістю один місяць може коштувати близько 900 мільйонів доларів.

Водночас реальні витрати можуть бути вищими, адже до них додаються витрати на розгортання військових сил, логістику, використання авіації та підтримку союзників у регіоні.

Ізраїль

Для Ізраїлю витрати на війну можуть бути ще вищими, оскільки країна активно використовує дорогі системи протиракетної оборони для перехоплення атак. За оцінками аналітиків, лише перехоплення іранських ракет може коштувати до 200 мільйонів доларів на день.

Окремо значні витрати пов’язані з використанням систем протиракетної оборони Arrow-2 та Arrow-3, призначених для перехоплення балістичних ракет. Вартість запуску однієї перехоплювальної ракети оцінюється приблизно у 3–4 мільйони доларів.

За оцінками ізраїльських економістів, місяць війни проти Ірану може коштувати країні близько 12 мільярдів доларів. Для порівняння, це майже утричі більше, ніж витрати України на один місяць війни проти росії.

Дізнатися більше про різке зростання цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході можна за посиланням.

Якими можуть бути довгострокові наслідки для світової економіки?

Економісти зазначають, що поки що загальний вплив конфлікту на глобальний ВВП може залишатися відносно обмеженим, якщо ескалація не затягнеться надовго. Проте навіть короткострокові перебої у торгівлі та логістиці вже створюють додаткові ризики для світових ринків.

Одним із головних факторів залишається енергетичний сектор. Будь-які обмеження у транспортуванні нафти та скрапленого природного газу через Перську затоку можуть швидко призвести до зростання цін на енергоносії. Це, своєю чергою, впливає на виробництво, транспорт і вартість товарів у різних країнах.

Ще одним важливим наслідком можуть стати проблеми у глобальних ланцюгах постачання. Через перенаправлення вантажних потоків зростає навантаження на альтернативні порти та транспортні маршрути. Це збільшує час доставки товарів і підвищує витрати для компаній, що працюють на міжнародних ринках.

Експерти також нагадують, що багато компаній стали більш підготовленими до кризових ситуацій після пандемії COVID-19. Однак у разі тривалого загострення конфлікту навіть ці механізми адаптації можуть виявитися недостатніми, а глобальна економіка зіткнеться з новими викликами.