Як відкрити бізнес у Німеччині: детальний посібник для іноземців

Іноземці можуть вести бізнес у Німеччині як приватні підприємці, партнери або засновники компанії. Дізнайтеся більше про правові форми, вимоги, витрати та етапи реєстрації

Отримайте персональну консультацію адвоката для бізнесу та будуйте власну справу без ризиків і зайвих витрат

ЗАМОВИТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ

Від вибору організаційно-правової форми у Німеччині залежать особиста відповідальність засновника, розмір стартового капіталу, оподаткування та складність звітності. Для самостійної роботи може бути достатньо Einzelunternehmen, невеликий стартап часто обирає UG, а бізнес із планами масштабування та залучення партнерів – GmbH.

Іноземне громадянство саме по собі не забороняє відкривати бізнес у Німеччині. Однак громадяни третіх країн повинні окремо перевірити, чи дозволяє їхній міграційний статус займатися підприємницькою діяльністю. Реєстрація компанії не надає автоматичного права на проживання. У цьому матеріалі розбираємо, хто може відкрити бізнес у Німеччині, чим відрізняються основні правові форми та які процедури потрібно пройти до початку роботи.

У попередньому матеріалі ми надали рейтинг найбагатших країн світу 2026 за показником ВВП.

Ведення бізнесу завжди повʼязане з ризиками: податки, договори, перевірки, конфлікти з партнерами або державними органами. Особистий адвокат для бізнесу допоможе уникнути критичних помилок та захистити інтереси компанії на кожному етапі її розвитку.

Отримайте консультацію особистого адвоката для бізнесу та знайдіть оптимальне юридичне рішення вже сьогодні!

Хто з іноземців може відкрити бізнес у Німеччині?

Право заснувати компанію та право особисто жити й працювати в Німеччині – не одне й те саме. Іноземець може володіти часткою в німецькій компанії, але для управління бізнесом із території країни йому може знадобитися відповідний дозвіл на проживання.

Громадяни Європейського Союзу, Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії користуються свободою підприємництва. Вони можуть відкривати бізнес і працювати на себе в Німеччині без окремої підприємницької візи або дозволу на проживанняю Громадянам інших країн зазвичай потрібен дозвіл на самозайнятість Aufenthaltserlaubnis zur Ausübung einer selbständigen Tätigkeit. 

Якщо заявник планує вести комерційну діяльність, німецькі органи оцінюють:

- Наявність економічного інтересу або регіонального попиту;

- Очікуваний позитивний вплив проєкту на економіку;

- Достатність власного капіталу або підтвердженого фінансування;

- Досвід засновника та життєздатність бізнес-плану;

- Наявність пенсійного забезпечення, якщо заявнику понад 45 років.

Для представників вільних професій діють дещо інші критерії. Вони мають підтвердити фінансування своєї діяльності та, якщо професія регульована, отримати необхідний дозвіл або визнати кваліфікацію.

Заявник, який перебуває за кордоном, зазвичай подає документи на підприємницьку візу через німецьке дипломатичне представництво. Громадяни Австралії, Великої Британії, Ізраїлю, Канади, Нової Зеландії, Південної Кореї, США та Японії можуть в’їхати без такої візи, але повинні оформити відповідний дозвіл на проживання в Німеччині до початку роботи.

Дізнатися більше про європейські країни з найвищими податковими ставками для бізнесу можна за посиланням.

Gewerbe чи Freiberufler: у чому різниця

Перед вибором юридичної форми потрібно визначити характер діяльності. У Німеччині підприємців поділяють на тих, хто веде комерційний бізнес Gewerbe, та представників вільних професій Freiberufler. Це впливає на процедуру реєстрації, сплату торгового податку та членство у професійних організаціях.

До Gewerbe зазвичай належать торгівля, громадське харчування, виробництво, ремісничі послуги, електронна комерція та більшість інших комерційних напрямів. Таку діяльність потрібно зареєструвати у місцевому Gewerbeamt. Після цього інформацію передають до податкової служби, торгово-промислової палати IHK або ремісничої палати HWK та інших установ.

Статус Freiberufler можуть отримати представники визначених законом або подібних до них вільних професій. Серед них:

- Лікарі та інші медичні фахівці

- Адвокати, податкові консультанти й аудитори

- Інженери та архітектори

- Викладачі й перекладачі

- Журналісти, письменники, митці та окремі творчі фахівці

- Консультанти у визначених професійних сферах

Freiberufler не реєструє Gewerbe у місцевому відомстві, а повідомляє про початок роботи Finanzamt і подає анкету податкової реєстрації. Така діяльність не обкладається Gewerbesteuer, а обов’язкове членство в IHK зазвичай не виникає. Водночас для регульованих професій можуть діяти вимоги щодо членства в профільній палаті, визнання диплома або отримання ліцензії.

Самостійно обрати статус Freiberufler лише через вигідніші умови не можна. Остаточне рішення ухвалює Finanzamt з урахуванням освіти, кваліфікації та фактичного змісту роботи. Наприклад, діяльність IT-фахівця, дизайнера або бізнес-консультанта можуть класифікувати по-різному залежно від конкретних послуг.

У попередньому матеріалі ми розповідали як відкрити бізнес у Бельгії у 2026 році.

Яку форму бізнесу обрати в Німеччині?

Універсально найкращої форми не існує. Рішення залежить від кількості засновників, фінансового ризику, стартового капіталу, вимог клієнтів і планів щодо масштабування. Найпростіші структури дозволяють швидше почати роботу, але зазвичай не захищають особисте майно підприємця.

Einzelunternehmen: простий старт для одного засновника

Einzelunternehmen – одноосібне підприємство без окремої юридичної особи. Воно виникає, коли одна людина самостійно починає комерційну або професійну діяльність і не обирає корпоративну форму на кшталт UG чи GmbH.

Для відкриття Einzelunternehmen не потрібні статутний капітал, нотаріус або установчий договір. Комерційний підприємець реєструється в Gewerbeamt, а представник вільної професії звертається безпосередньо до Finanzamt. Внесення до Handelsregister зазвичай не потрібне, доки діяльність за масштабом і способом організації не вважається торговим підприємством, яке має бути зареєстроване як e.K.

Головний ризик цієї форми полягає у необмеженій відповідальності. Підприємець відповідає за договори, кредити, податкові борги та претензії клієнтів не лише активами бізнесу, а й особистим майном.

Einzelunternehmen підходить для:

- Консультантів і незалежних фахівців

- Невеликих онлайн-проєктів

- Майстрів і постачальників послуг

- Підприємців із невисокими договірними та фінансовими ризиками

- Тих, хто хоче протестувати бізнес-модель без створення компанії

Прибуток оподатковується на рівні власника податком на доходи фізичних осіб. Якщо діяльність класифікована як Gewerbe, додатково може виникнути Gewerbesteuer. Для невеликого бізнесу облік зазвичай простіший, ніж у UG або GmbH, проте зі зростанням обороту й ризиків відсутність обмеженої відповідальності стає суттєвим недоліком.

GbR: партнерство для двох або більше засновників

Gesellschaft bürgerlichen Rechts, або GbR, створюють щонайменше дві фізичні чи юридичні особи для спільної діяльності. Цю форму часто використовують невеликі команди консультантів, творчі бюро, сімейні підприємства та фахівці, які працюють над одним проєктом.

Мінімального статутного капіталу немає. Закон не завжди вимагає письмового договору, однак починати спільний бізнес без нього ризиковано. У документі варто визначити розмір внесків, частки прибутку, право ухвалювати рішення, повноваження партнерів, умови виходу та порядок врегулювання конфліктів.

Якщо GbR веде комерційну діяльність, засновники проходять реєстрацію у Gewerbeamt. Партнерство представників вільних професій звертається безпосередньо до Finanzamt. GbR також може бути внесена до спеціального реєстру товариств Gesellschaftsregister і після цього використовувати позначення eGbR. Для окремих операцій із нерухомістю, частками компаній та іншими правами така реєстрація може бути необхідною.

Головний недолік GbR – особиста й солідарна відповідальність. Якщо товариство не виконує зобов’язання, кредитор може вимагати всю суму боргу від будь-якого з партнерів, навіть якщо проблему спричинив інший учасник.

GbR доцільно розглядати, коли:

- Засновники добре знають один одного

- Бізнес не потребує значних кредитів

- Договірні та операційні ризики залишаються невисокими

- Партнерам не потрібна корпоративна структура

- Усі учасники готові відповідати особистим майном

Прибуток зазвичай розподіляється між партнерами та оподатковується на їхньому рівні. Комерційна GbR може сплачувати Gewerbesteuer, тоді як товариство представників вільних професій цього податку зазвичай не має.

UG: компанія з обмеженою відповідальністю від €1

Unternehmergesellschaft, або UG (haftungsbeschränkt), є різновидом GmbH зі зниженим порогом статутного капіталу. Її часто називають Mini-GmbH, хоча в офіційній назві компанії обов’язково має бути зазначено UG (haftungsbeschränkt).

Мінімальний капітал становить €1 на кожного учасника. До подання документів у Handelsregister його потрібно повністю внести грошима. Заснування UG через майновий внесок, наприклад обладнання, автомобіль чи інтелектуальні права, не допускається.

Формальна можливість відкрити компанію з кількома євро не означає, що такої суми вистачить для роботи. Капітал має покривати хоча б початкові витрати на реєстрацію, оренду, закупівлі та поточні платежі. Якщо компанія від самого початку не здатна виконувати зобов’язання, керівник ризикує зіткнутися з претензіями через несвоєчасне реагування на неплатоспроможність.

Для створення UG потрібні нотаріально посвідчений установчий документ, корпоративний рахунок і внесення до Handelsregister. Обмежена відповідальність повноцінно діє після державної реєстрації. До цього моменту засновники можуть особисто відповідати за договори, підписані від імені майбутньої компанії.

UG зобов’язана спрямовувати до законного резерву 25% скоригованого річного прибутку. Коли власний капітал досягне €25 000, учасники можуть збільшити статутний капітал і перереєструвати компанію як звичайну GmbH. Автоматичного перетворення не відбувається.

Ця форма підходить стартапам і невеликим компаніям, яким важливе відокремлення приватного майна від бізнес-ризиків, але бракує капіталу для GmbH. Водночас UG веде подвійний бухгалтерський облік, складає річну фінансову звітність і виконує майже ті самі корпоративні формальності, що й GmbH.

GmbH: класична форма для масштабування

Gesellschaft mit beschränkter Haftung, або GmbH, є однією з найпоширеніших корпоративних форм у Німеччині. Вона підходить компаніям із регулярними оборотами, працівниками, значними контрактами або планами залучати партнерів та інвесторів.

Мінімальний статутний капітал GmbH становить €25 000. Якщо капітал вносять грошима, для первинної реєстрації зазвичай достатньо сплатити щонайменше €12 500 із дотриманням вимог до оплати кожної частки. Решта не анулюється: учасники зберігають обов’язок внести її на вимогу компанії.

Процедура заснування включає:

- Підготовку статуту або стандартного установчого протоколу

- Нотаріальне оформлення

- Призначення керуючого директора Geschäftsführer

- Відкриття корпоративного рахунку та внесення капіталу

- Реєстрацію в Handelsregister

- Подання Gewerbeanmeldung

- Постановку на податковий облік

Після внесення до Handelsregister за зобов’язаннями зазвичай відповідає сама компанія своїми активами. Однак це не абсолютний захист від будь-яких претензій. Засновники або керівник можуть нести особисту відповідальність у разі порушення закону, неправомірного виведення коштів, несвоєчасного подання заяви про неплатоспроможність чи надання особистих гарантій банку.

Порівняно з Einzelunternehmen або GbR, GmbH потребує більше витрат і формальностей. Компанія зобов’язана вести подвійну бухгалтерію, складати річну фінансову звітність і подавати корпоративні дані до відповідних реєстрів. Водночас така структура краще відокремлює бізнес від особистих фінансів засновників і зазвичай зрозуміліша великим клієнтам, банкам та інвесторам.

GmbH доцільна для бізнесу з підвищеними фінансовими або договірними ризиками, довгостроковими планами розвитку та достатнім капіталом для запуску.

OHG, KG та AG: форми для складніших бізнес-моделей

Крім Einzelunternehmen, GbR, UG і GmbH, німецьке законодавство передбачає партнерства та акціонерні структури. Вони потребують складнішого управління й рідше використовуються іноземцями для першого невеликого бізнесу.

OHG, або offene Handelsgesellschaft, створюють щонайменше два партнери для ведення комерційного підприємства. Мінімальний капітал не встановлений, але всі учасники відповідають за борги компанії особистим майном. OHG вносять до Handelsregister, а партнери зазвичай беруть безпосередню участь в управлінні.

KG, або Kommanditgesellschaft, має щонайменше одного повного партнера Komplementär із необмеженою відповідальністю та одного вкладника Kommanditist, ризик якого обмежується зареєстрованим внеском. Така модель дає змогу залучати капітал без передачі всім інвесторам права керувати бізнесом.

Поширеним різновидом є GmbH & Co. KG, де повним партнером виступає не фізична особа, а GmbH. Це допомагає обмежити особисту відповідальність, але створює складнішу структуру з двома взаємопов’язаними компаніями, окремими формальностями та вищими витратами на адміністрування.

AG, або Aktiengesellschaft, розрахована на великі проєкти та залучення капіталу через акції. Мінімальний статутний капітал становить €50 000. Компанія повинна мати правління, наглядову раду та загальні збори акціонерів, тому її створення й подальше управління значно складніші, ніж у GmbH.

OHG підходить партнерам, готовим особисто відповідати за спільний бізнес. KG використовують, коли потрібно розмежувати активних керівників та пасивних інвесторів. AG доцільна для компаній зі значним капіталом і складною структурою власності, а для малого бізнесу чи раннього стартапу зазвичай є надмірною.

Дізнатися більше про топ-5 країн ЄС для відкриття офлайн-бізнесу у 2026 році можна за посиланням.

Як вибрати правову форму для свого бізнесу?

Порівнювати форми лише за розміром мінімального капіталу недостатньо. UG із капіталом €1 може виявитися дорожчою в адмініструванні, ніж Einzelunternehmen, а проста GbR створює для партнерів значно більші особисті ризики, ніж GmbH.

Перед реєстрацією потрібно відповісти на кілька запитань:

- Скільки людей засновують бізнес

- Чи є ризик боргів, претензій клієнтів або значних збитків

- Яким стартовим капіталом володіють засновники

- Чи планує компанія залучати інвесторів

- Чи потрібні кредити, працівники й довгострокові контракти

- Наскільки важлива корпоративна репутація перед банками та великими клієнтами

- Чи готовий бізнес до подвійної бухгалтерії та регулярної звітності

- Як прибуток планують розподіляти або реінвестувати

Для одноосібної діяльності з невеликими ризиками зазвичай достатньо Einzelunternehmen. Двоє або більше фахівців можуть працювати через GbR, якщо розуміють наслідки солідарної відповідальності. UG підходить проєктам, яким потрібне обмеження відповідальності за невеликого стартового бюджету. GmbH доцільніше обирати для бізнесу з достатнім капіталом, значними контрактами та планами масштабування.

Правову форму можна змінити після запуску, однак перетворення впливає на договори, податки, бухгалтерію та реєстраційні дані. Тому оцінювати потрібно не лише поточний бюджет, а й те, яким бізнес може стати протягом наступних кількох років. Німецький портал для засновників рекомендує погоджувати остаточний вибір із податковим консультантом або юристом.

У попередньому матеріалі ми розповідали як відкрити бізнес у Чехії у 2026 році: податки, витрати та покрокова інструкція.

Як зареєструвати бізнес у Німеччині?

Процедура залежить від виду діяльності та правової форми. Einzelunternehmen можна запустити без нотаріуса й Handelsregister, тоді як створення UG або GmbH потребує установчих документів, корпоративного рахунку та реєстрації компанії.

Основні етапи виглядають так:

1. Перевірити право на самозайнятість. Громадяни третіх країн мають переконатися, що їхня віза або дозвіл на проживання дозволяє вести підприємницьку діяльність.

2. Визначити вид діяльності. Потрібно з’ясувати, чи належить робота до Gewerbe або вільних професій. Для регульованих напрямів можуть знадобитися ліцензія, визнання диплома чи підтвердження професійної кваліфікації.

3. Обрати правову форму та назву. Перед реєстрацією UG, GmbH або іншої компанії варто перевірити назву через IHK, щоб вона не вводила в оману та не збігалася з уже зареєстрованою.

4. Підготувати установчі документи. Для партнерств потрібен договір між учасниками. UG і GmbH оформлюють статут або стандартний установчий протокол із даними про засновників, капітал, частки та керівника.

5. Пройти нотаріальне оформлення. Нотаріус посвідчує документи UG або GmbH та готує заявку до Handelsregister. Для стандартних випадків частину процедури можна пройти дистанційно через німецьку систему онлайн-нотаріату.

6. Відкрити корпоративний рахунок і внести капітал. Після нотаріального оформлення засновники перераховують статутний капітал. Банк може попросити установчі документи, підтвердження адреси, інформацію про власників і походження коштів.

7. Зареєструвати компанію в Handelsregister. Нотаріус надсилає заявку після підтвердження внесення капіталу. Для UG і GmbH обмеження відповідальності повноцінно діє лише після внесення до реєстру.

8. Подати Gewerbeanmeldung. Комерційний бізнес реєструють у місцевому Gewerbeamt одночасно з початком діяльності. Відомство передає інформацію Finanzamt, IHK або HWK та іншим установам. Freiberufler цей етап зазвичай пропускає.

9. Пройти податкову реєстрацію. Через систему ELSTER подають Fragebogen zur steuerlichen Erfassung із прогнозом доходів, видом діяльності, банківськими даними та інформацією про ПДВ. Після перевірки Finanzamt присвоює податковий номер.

Юридичні особи також повинні перевірити виконання вимог Transparenzregister щодо кінцевих бенефіціарних власників. Після наймання працівників додатково знадобляться реєстрація в системі соціального страхування та виконання вимог Berufsgenossenschaft.

Федеральний портал Німеччини зазначає, що Gewerbeanmeldung можна подати особисто, поштою або онлайн, якщо відповідний цифровий сервіс доступний у конкретному місті. За правильно заповнених документів електронну чи письмову заявку в окремих регіонах опрацьовують приблизно протягом трьох днів.

У попередньому матеріалі ми розповідали, чому Португалія стала одним із найпривабливіших напрямків для найбагатших людей світу.

Які документи потрібні іноземному засновнику?

Перелік документів залежить від громадянства, виду діяльності, юридичної форми та вимог конкретного міста. Найменший пакет потрібен для Einzelunternehmen, тоді як UG і GmbH проходять нотаріальне оформлення, банківську перевірку та реєстрацію в Handelsregister.

Для відкриття бізнесу можуть знадобитися:

- Чинний паспорт або національне посвідчення особи

- Віза чи дозвіл на проживання з правом на самозайнятість

- Підтвердження адреси проживання та юридичної адреси бізнесу

- Заповнена форма Gewerbeanmeldung

- Опис запланованої діяльності

- Дипломи, сертифікати й підтвердження кваліфікації

- Професійна ліцензія або дозвіл для регульованої діяльності

- Установчий договір або статут

- Список учасників і розподіл часток

- Рішення про призначення керуючого директора

- Підтвердження внесення статутного капіталу

- Нотаріальні документи та заявка до Handelsregister

- Інформація про кінцевих бенефіціарних власників

- Довіреність, якщо реєстрацією займається представник

Для підприємницької візи або дозволу на самозайнятість додатково готують бізнес-план, фінансовий прогноз, підтвердження власного капіталу чи кредитного фінансування, резюме засновника та докази професійного досвіду. Заявники віком понад 45 років можуть також подавати підтвердження належного пенсійного забезпечення.

Документи іноземною мовою можуть потребувати перекладу німецькою, а окремі іноземні офіційні документи – апостиля або легалізації. Конкретні вимоги варто уточнювати у нотаріуса, місцевому Gewerbeamt, Finanzamt та Ausländerbehörde до подання заявок, оскільки відсутність одного підтвердження може зупинити весь процес.

Дізнатися більше про рейтинг найбезпечніших країн для інвесторів у 2026 році можна за посиланням.

Скільки коштує відкриття бізнесу в Німеччині?

Витрати залежать від міста, правової форми, кількості засновників і складності установчих документів. Найдешевше запустити Freiberufler або Einzelunternehmen, тоді як для UG і GmbH потрібно врахувати нотаріуса, Handelsregister та корпоративне адміністрування.

Основні витрати включають:

1. Gewerbeanmeldung. Розмір збору визначає муніципалітет. Наприклад, у Гамбурзі реєстрація коштує €25, у Гессені типовий збір становить €28, а в окремих містах сума може бути вищою. Для GbR плату іноді стягують із кожного партнера.

2. Нотаріальне оформлення. За даними Федеральної нотаріальної палати, нотаріальні витрати можуть становити приблизно від €105 для одноосібної UG зі стандартним протоколом до близько €630 для GmbH із кількома учасниками та індивідуальним статутом. Окремо нараховуються витрати на документи, поштові послуги та ПДВ.

3. Handelsregister. За внесення UG, GmbH та інших зареєстрованих компаній сплачують судовий збір. Розмір залежить від форми та процедури.

4. Статутний капітал. Для UG він починається від €1 на учасника, для GmbH становить €25 000, а для AG — €50 000.

5. Банківський рахунок. Тарифи залежать від банку, пакета послуг і кількості операцій.

6. Професійний супровід. До бюджету можуть входити консультації юриста, податкового радника, перекладача або Gründungsberater.

7. Ліцензії та дозволи. Регульовані види діяльності потребують додаткових процедур, визнання кваліфікації та сплати галузевих зборів.

Стандартний установчий протокол Musterprotokoll допомагає зменшити витрати на створення простої UG або GmbH. Однак він підходить не кожному бізнесу, оскільки має обмежені можливості для регулювання відносин між учасниками.

Статутний капітал не є адміністративною платою. Після реєстрації компанія може використовувати внесені кошти на законні операційні потреби, наприклад обладнання, оренду чи оплату послуг. Водночас засновники не можуть просто забрати капітал для особистого використання.

Навіть коли адміністративна реєстрація коштує кілька десятків євро, до стартового бюджету потрібно додати бухгалтерію, страхування, юридичну адресу, програмне забезпечення та запас коштів на перші місяці роботи. Тому реальна вартість запуску майже завжди перевищує офіційні збори.

У попередньому матеріалі ми розповідали, як легально диверсифікувати свої фінанси на території юрисдикцій, що не входять до CRS у 2026 році.

Податки та обов’язки після реєстрації

Податкове навантаження залежить від правової форми, виду діяльності, розміру прибутку та місця реєстрації. Einzelunternehmen і партнери GbR сплачують податки переважно на рівні фізичних осіб, тоді як UG та GmbH оподатковуються як окремі компанії.

Основні податки для бізнесу:

1. Einkommensteuer. Прибуток Einzelunternehmen, Freiberufler і учасників партнерств включають до їхнього особистого оподатковуваного доходу. Ставка є прогресивною.

2. Körperschaftsteuer. UG, GmbH та AG сплачують корпоративний податок за ставкою 15%. Додатково на суму цього податку нараховується Solidaritätszuschlag, тому загальна ставка до торгового податку становить близько 15,83%.

3. Gewerbesteuer. Комерційні підприємства сплачують торговий податок, розмір якого залежить від муніципального коефіцієнта. Для Einzelunternehmen і партнерств діє неоподатковуваний поріг €24 500 річного торгового прибутку. UG та GmbH такого порога не мають.

4. Umsatzsteuer. Стандартна ставка ПДВ становить 19%, а для окремих товарів і послуг застосовують 7%. Деякі операції, зокрема визначені медичні чи фінансові послуги, можуть бути звільнені від ПДВ.

Невеликий бізнес може скористатися режимом Kleinunternehmerregelung. Із 2025 року він доступний, якщо оборот попереднього календарного року не перевищив €25 000, а в поточному році не перевищує €100 000. Для нового бізнесу в рік заснування застосовується межа €25 000. Після її перевищення звільнення від ПДВ припиняється з операції, яка перевищила ліміт. Kleinunternehmer не нараховує ПДВ клієнтам, але й не може відшкодовувати вхідний податок.

Після реєстрації підприємець також повинен:

- Вести бухгалтерський і податковий облік

- Зберігати рахунки, договори та первинні документи

- Подавати декларації та сплачувати авансові податкові платежі

- Оформити обов’язкове медичне страхування

- Виконувати вимоги IHK, HWK або професійної палати

- Подавати річну фінансову звітність, якщо цього вимагає правова форма

- Реєструвати працівників і перераховувати податки та соціальні внески

- Контролювати строк дії ліцензій і професійних дозволів

UG і GmbH мають складніші вимоги до обліку, ніж Einzelunternehmen. Вони ведуть подвійну бухгалтерію, складають баланс і річну звітність. Тому витрати на податкового консультанта потрібно враховувати ще під час вибору юридичної форми, а не після отримання першого листа від Finanzamt.