Більшість країн застосовують прогресивну систему оподаткування, де зі зростанням доходів зростають і податки. Проте для заможних людей у світі існують спеціальні режими з фіксованою сумою податку незалежно від реального доходу. Дізнайтеся більше про країни, які пропонують такі податкові умови для заможних резидентів

Отримайте персональну консультацію адвоката для бізнесу та будуйте власну справу без ризиків і зайвих витрат

ОТРИМАТИ

У класичних податкових системах діє простий принцип: чим вищий дохід, тим більша сума податку. Для людей із мільйонними та багатомільйонними доходами це означає щорічні втрати значної частини капіталу. Саме тому в окремих країнах з’явилися альтернативні режими оподаткування – фіксовані або паушальні податкові платежі.

За такими програмами сума податку не залежить від реального рівня доходів за кордоном. Чи заробляє людина 500 тисяч євро, чи десятки мільйонів – податковий рахунок залишається незмінним. Це робить податкове планування передбачуваним і значно вигіднішим для заможних мігрантів.

Наразі кілька країн Європи та Карибського регіону пропонують подібні податкові режими разом із можливістю отримати податкове резидентство або посвідку на проживання. Далі розглянемо ключові варіанти, їхні умови, цифри та обмеження.

У попередньому матеріалі ми надали рейтинг найбагатших країн світу 2026 за показником ВВП.

Ведення бізнесу завжди повʼязане з ризиками: податки, договори, перевірки, конфлікти з партнерами або державними органами. Особистий адвокат для бізнесу допоможе уникнути критичних помилок та захистити інтереси компанії на кожному етапі її розвитку.

Отримайте консультацію особистого адвоката для бізнесу та знайдіть оптимальне юридичне рішення вже сьогодні!

Швейцарія: forfait fiscal – оподаткування на основі витрат

Швейцарія стала першою країною, яка запровадила спеціальний режим фіксованого оподаткування для заможних іноземців. Ця система, відома як forfait fiscal, передбачає розрахунок податку не з реального доходу, а з орієнтовних витрат на спосіб життя в країні. Саме тому реальні доходи за кордоном не впливають на суму податкового зобов’язання.

На відміну від класичної “фіксованої суми”, у Швейцарії податкова база визначається за формулою. Вона дорівнює найбільшому з таких показників:

- Семикратному розміру річної орендної плати;

- Трикратному розміру витрат на проживання в готелі (якщо житло орендоване);

- Мінімальній федеральній базі – 434 700 швейцарських франків станом на 2025 рік.

На практиці це означає, що мінімальні річні податкові платежі для учасників програми коливаються приблизно від 250 000 до 1 000 000 швейцарських франків залежно від обраного кантону.

Вибір регіону відіграє ключову роль. Найбільше учасників програми проживає в Женеві – близько чверті всіх резидентів із forfait fiscal. Далі за популярністю йдуть Вале (приблизно 12%), Тічино (11%) та Во (9%). Найнижчий поріг входу пропонує кантон Обвальден – близько 250 000 франків на рік, тоді як у Цузі мінімальний податковий платіж сягає 1 000 000 франків.

Водночас не всі кантони підтримують цю модель. Цюрих відмовився від forfait fiscal у 2010 році після референдуму, а Базель – у 2012-му. Невелика кількість резидентів у цих регіонах зберегла старі умови за принципом “дідівщини”, але нові заявки там більше не приймаються.

Скористатися режимом можуть лише іноземці, які вперше переїжджають до Швейцарії або повертаються після щонайменше десяти років проживання за кордоном. Важлива умова – відсутність будь-якої трудової чи підприємницької діяльності в країні. Такий формат підходить насамперед тим, хто отримує пасивний дохід або керує активами за межами Швейцарії.

За офіційними даними міграційних органів Швейцарії, станом на березень 2025 року посвідку на проживання в межах forfait fiscal мали 496 громадян країн поза ЄС, що на 22% більше, ніж роком раніше. Найбільше серед них громадян Росії (близько 20%), Китаю та Великої Британії (приблизно по 10%), а також США (близько 8%).

Дізнатися більше про розмір мінімальних заробітних плат у різних країнах Європи можна за посиланням.

Італія: фіксований податок 300 000 € для заможних резидентів

Італія запровадила спеціальний режим фіксованого оподаткування для заможних іноземців у 2017 році. На відміну від швейцарської моделі, тут діє класична фіксована сума податку: незалежно від обсягу доходів за кордоном сплачується одна і та сама річна сума.

Спочатку розмір фіксованого податку становив 100 000 € на рік, однак з часом умови стали жорсткішими. У серпні 2024 року ставку підвищили до 200 000 €, а після ухвалення бюджету на 2026 рік 30 грудня 2025 року її знову збільшили – вже до 300 000 € на рік. Таким чином, для нових учасників програми з 2026 року діє саме цей розмір платежу.

До режиму можуть долучатися члени родини. Для них передбачено окрему фіксовану суму податку – 50 000 € на особу на рік (раніше було 25 000 €). Важливо, що нові підвищені ставки застосовуються лише до тих, хто подав заявку після 1 січня 2026 року. Для осіб, які стали податковими резидентами Італії раніше, діє принцип збереження старих умов на весь 15-річний термін програми:

- Переїзд до серпня 2024 року – 100 000 € на рік;

- Переїзд з серпня 2024 року до грудня 2025 року – 200 000 € на рік.

Щоб скористатися режимом, особа не повинна була бути податковим резидентом Італії щонайменше 9 із попередніх 10 років. Подаватися можуть люди будь-якої національності, включно з громадянами Італії, які повертаються після тривалого життя за кордоном. Фіксований податок поширюється на всі іноземні доходи: дивіденди, відсотки, приріст капіталу, дохід від оренди та пенсії, отримані за межами Італії.

Окрім спрощення прибуткового податку, режим надає додаткові податкові пільги. Учасники звільняються від податку на багатство щодо іноземної нерухомості та фінансових активів за кордоном, не зобов’язані декларувати такі активи та не сплачують податок на спадщину чи дарування щодо майна, розташованого за межами Італії. Для сімей, які планують передачу капіталу між поколіннями, ці пільги можуть бути навіть важливішими за сам фіксований податок.

Водночас доходи, отримані безпосередньо в Італії, не підпадають під фіксований режим і оподатковуються за стандартною прогресивною шкалою – до 43%. Тому програма найбільш вигідна для тих, у кого основні доходи надходять саме з-за кордону.

З фінансової точки зору фіксований податок у 300 000 € на рік має сенс переважно для осіб або сімей із іноземними доходами на рівні близько 1 млн євро на рік і більше. За менших доходів стандартна система оподаткування в Італії може виявитися дешевшою.

Раніше ми розповідали, які квоти на робочі візи в Італії встановлені на 2026-2028 роки та процедуру подачі заявки.

Греція: багаторівневі податкові режими для інвесторів і пенсіонерів

Греція пропонує кілька спеціальних податкових режимів для заможних іноземців, які готові перенести податкове резидентство до країни. Найпопулярніший варіант орієнтований на інвесторів і поєднує фіксований податок із вимогою вкладень у грецьку економіку.

Для участі в програмі необхідно інвестувати щонайменше 500 000 € у грецькі активи. До таких інвестицій можуть належати нерухомість, частки в бізнесі, цінні папери або акції грецьких компаній. В обмін на це учасник сплачує фіксований податок у розмірі 100 000 € на рік на всі доходи, отримані з іноземних джерел, незалежно від їхнього фактичного розміру. Цей режим діє протягом 15 років.

Члени сім’ї також можуть приєднатися до програми. Для кожного дорослого родича передбачено додатковий фіксований платіж у розмірі 20 000 € на рік. Особи, включені до сімейного режиму, отримують ті самі податкові пільги, що й основний заявник, зокрема звільнення від податків на спадщину та дарування щодо іноземних активів.

Вимоги до податкового резидентства в Греції подібні до інших європейських програм. Кандидат не повинен бути податковим резидентом країни протягом 7 із 8 років, що передували переїзду. Також необхідно підтвердити перенесення податкового резидентства з юрисдикції, яка має з Грецією угоду про уникнення подвійного оподаткування або адміністративне податкове співробітництво.

Раніше ми розповідали, що Греція запускає Startup Golden Visa для отримання посвідки на проживання через інвестиції.

Ангілья: карибський варіант фіксованого податку з мінімальною присутністю

Ангілья пропонує один із найпростіших варіантів фіксованого оподаткування за межами Європи. Програма для резидентів із високим рівнем доходу передбачає щорічний платіж у розмірі 75 000 доларів США незалежно від фактичного глобального доходу. За умови дотримання вимог ця сума повністю покриває податкові зобов’язання перед юрисдикцією.

Окрім фіксованого платежу, учасник має виконати інвестиційну умову — вкласти щонайменше 400 000 доларів США у нерухомість на Ангільї. Також необхідно проводити на острові не менше 45 днів на рік, що робить програму зручною для тих, хто не планує постійно проживати в одному місці.

Окремою вимогою є обмеження щодо податкового резидентства в інших країнах. Учасник програми не може перебувати понад 183 дні на рік у будь-якій іншій окремій юрисдикції. Це правило запроваджене для того, щоб уникнути ситуацій, коли особа формально користується пільговим режимом Ангільї, але фактично є податковим резидентом іншої країни.

За дотримання всіх умов в Ангільї не стягуються податки на прибуток фізичних осіб, корпоративний податок, податок на приріст капіталу чи податок на спадщину. Єдиним регулярним податковим платежем залишається щорічний фіксований внесок у 75 000 доларів США.

Як обрати правильну програму фіксованого оподаткування?

Податкові режими з фіксованими платежами не є «раз і назавжди» закріпленими умовами. Держави можуть змінювати правила, підвищувати ставки або взагалі скасовувати такі програми. За останні роки це вже сталося в кількох юрисдикціях, і ці зміни безпосередньо вплинули на тисячі заможних резидентів.

Наприклад, Італія лише за два роки двічі підвищувала розмір фіксованого податку для нових учасників. У Швейцарії частина кантонів відмовилася від forfait fiscal після громадських референдумів. А у квітні 2025 року Велика Британія повністю скасувала свій багаторічний режим non-dom для заможних іноземців та замінила його обмеженою чотирирічною моделлю для нових мігрантів.

Ці приклади показують, що вибір країни для податкового резидентства — це стратегічне рішення, яке варто приймати з урахуванням не лише поточних умов, а й довгострокових ризиків змін у законодавстві. Одна і та сама програма може бути вигідною для людини з великими іноземними доходами та абсолютно невигідною для тих, у кого основний прибуток формується всередині країни проживання.

Перед зміною податкового резидентства важливо оцінити джерела доходів, структуру активів, вимоги до фізичної присутності та можливі наслідки в країні, з якої ви виїжджаєте. У багатьох випадках помилка в юрисдикції або неправильно вибраний режим може призвести не до економії, а до додаткових податкових витрат і юридичних ризиків.